Мій весняний список книг майже дочитаний до кінця. Настала черга невеликої повісті дитячої італійської письменниці Анджели Нанетті «Мій дідусь був черешнею». Приємне видання від львівського «ВСЛ». Усе подобається: формат, кількість сторінок, щільні аркуші, ілюстрації і, звичайно, зміст.
Родинна історія. З точки зору дорослих персонажів книги – реальна. А очима хлопчика Тоніно – головного героя – феєрична, з елементами казки.
Є в книзі черешня – незвичайна. Її посадили, коли народилась мама Тоніно. Черешні навіть дали ім’я – Фелічія (від «щасливий»), оскільки дідусь і бабуся були щасливі, що в них тепер є донька. Відтоді мама з черешнею росли разом.
Тоніно навчається забиратись на дерево, збирати спілі смачні ягоди, вигадувати там нагорі безліч забав. Найбільше щастя для хлопчика – виїжджати з нудного міста, де він живе з батьками, до дідуся Оттавіано з його черешнею.
Є в повісті і конфлікт, і кульмінація, а також мудрість, вірність, справжні емоції, а ще – смачнючий рецепт сабайону, яким дідусь частує улюбленого онука.

Історія, яку обов’язково захочеться через певний час перечитати.
Читайте також:
Напишіть відгук