Гуманна педагогіка. Урок-діалог з мудрецями від Ш.О. Амонашвілі

Особистість Шалви Олександровича Амонашвілі – чи не найвидатніша у педагогіці не лише ХХ, але й ХХІ століття. Його досвід як педагога-новатора почали вивчати ще з 1963 року, коли він з групою однодумців запропонував розпочати експериментальні початкові класи в Грузії, засновані на новому баченні виховання і навчання Дитини (слово «Дитина» Ш.Амонашвілі у своїх працях завжди пише з великої літери). Доктор психологічних наук, організатор Центру Гуманної Педагогіки та її перший Лицар, засновник видавничого Дому Шалви Амонашвілі та багато інших звань. Але, перш за все, – практикуючий вчитель, який і по сьогодні читає лекції для вчителів по всьому світу, а також проводить відкриті уроки з учнями різних вікових категорій.

Ш.О. Амонашвілі впевнений, що вчителю потрібно не просто виховувати мову, а – її якість, тобто мову мудру, добру, чуйну та под. Тому він і розробив цикл уроків, присвячений цій проблемі.

Мені пощастило бути присутньою на одному з таких уроків у 2012 р. І я досі пам’ятаю кожну його хвилину.

Запрошую вас на урок гуманної педагогіки – пройтися стежкою мудрих завдань разом з Шалвою Амонашвілі.

Тема: «МУДРОМОВЛЕННЯ».

Початок уроку. Привітання. Шалва Олександрович усміхнений, радісний, а ще – надзвичайно живий з самого початку уроку. Звертається до дітей: «Встаньте, будь ласка, дорогі друзі. Заплющте очі. Були часи, коли філософи збирались в одному прекрасному парку – Академус. Філософи спілкувались між собою, а їх учні записували всі мудрі фрази, які чули від них. Уявіть, що ми всі знаходимось в цьому парку, і всі ви – мудреці, філософи, а я – ваш учень, ходжу за вами, слухаю та записую. Мудрець говорить мудро, красиво, правдиво, високо. Сьогодні ми будемо з вами роздумувати над вселенськими проблемами. Скажіть кожен собі: «Я мудрець». Розплющте очі. Сідайте, будь ласка».

Уже на самому початку уроку відчувається глибока повага вчителя до своїх учнів, гуманістичне ставлення. Ш.Амонашвілі звертається до них «Дорогі друзі!», тобто як до рівних. Він не ставить своїм дітям легкі завдання, а задає високу планку: «Уявіть, що ви – мудреці». І одразу ж робить акцент для розвитку мовлення: «Мудрець говорить мудро, красиво, правдиво, високо», тим самим спрямовуючи увагу учнів на те, як вони повинні мислити. 

Ознайомлення учнів з планом уроку. «Подивіться, будь ласка, на нашу дошку. Ось карта нашої сьогоднішньої мандрівки, роздумів:

Гуманний педагог впевнений, що діти повинні знати, що вони будуть вивчати протягом уроку. Тому він складає план-схему уроку: яскраву, з загадками, щоб зацікавити своїх учнів, пробудити в них мотивацію до пізнання.

Рольова гра «Оберіть імя». «На дошці у верхньому лівому кутку ви бачите імена. Оберіть собі будь-яке ім’я, запишіть у свій зошит. Мудреці, я – ваш учень – буду підходити до кожного з вас, а ви мені назвете своє ім’я».

Діти обирають ім’я, а Шалва Олександрович підходить до кожного учня і з повагою задає питання: «Хто ти, мудрець?» – «Аристотель», «Діоген», «Сократ», «Конфуцій»… Діти, можливо, ще не знають біографій цих видатних постатей, і вчитель розповідає коротенькі цікаві біографічні відомості про ту особистість, чиє ім’я обрав учень. Це короткі портрети, в які діти повинні ввійти.

Учитель говорить: «Чи хочете ви подивитись на себе? Бачите, які ви величні, симпатичні! Чи подобається вам, як ви виглядаєте на цих портретах? Мені теж».

Після цього вчитель домовляється зі своїми учнями, що кожен їх виступ на уроці тепер повинен починатися словами: «Я, Платон, вважаю…», «Я, Діоген, пропоную…», «Я, Езоп, думаю…»

Ми бачимо не просто цікаву рольову гру, але, перш за все, великий такт педагога, його етику. Адже повага виховується повагою, моральність – моральністю, особистість – особистістю.

Педагогічний прийом «Знайди потрібне слово». Тепер Ш.Амонашвілі пропонує «мудрецям» перше завдання: на дошці є три фрази з пропущеними словами: «Шукай …, знайдеш – …», «Мудрий нічого не робить, не …», «Мудрість є Ц… Н… і З…». Необхідно заповнити пропущені слова.

Перше завдання на розвиток мовлення і мислення дітей дуже цікаве, навчає уважності, терплячості, навичок пошуків найбільш точного слова. Вчитель підходить до кожного учня і питає: «Як ти вважаєш, філософ, яка це фраза?» І учень відповідає, наприклад, так: «Я, Аристотель, вважаю, що фразу звучить: Шукай складність, знайдеш мудрість»; «Я, Платон, думаю, що пропущені такі слова: Мудрість є Цариця Неба і Землі». Так діти навчаються говорити мудро, красиво.

Педагогічний прийом «Домисли фразу». «А зараз, мої дорогі мудреці, ми стоїмо біля входу до парку Академус, а там нас зустрічає скульптор з проханням допомогти йому. На деяких каменях, які йому привезли, стерлися деякі слова. Як ви гадаєте, на якому камені які слова необхідно відновити? Подумайте уважно, запишіть в своїх зошитах фразу. Пам’ятайте, що мудрець ніколи не поспішає; сім раз відміряє, один відріже; кожне його слово говориться на віки».

Через кілька хвилин вчитель підходить до кожного учня в класі і питає: «Скажи, вчитель!», – а сам стоїть з ручкою та блокнотом і записує варіанти, запропоновані дітьми. Кожен виступ учня він з повагою коментує: «Дякую, вчитель… Спасибі, мудрець… Філософ, скажи іще, я не встиг записати… Вчитель, це не поміститься на цьому камені, подумай ще… Дякую, вчитель, я буду навчатися в тебе… Мудрець, чекаю від тебе мудрості…» Ось приклад високої педагогічної майстерності! Всі записані Ш.Амонашвілі фрази не пропадуть. Він буде використовувати їх і на наступних уроках, буде цитувати, пропонувати як приклади для розбору речення на головні і другорядні члени тощо. Дитина розуміє, що все, що вона робить на уроці – важливе і цінне і для неї, і для вчителя. Так педагог повільно проникає в душу дитини, заслуговує її довіру, любов.

«Чи вичерпали ви свої побажання скульптору? Тоді давайте подивимось, що було спочатку на каменях, хоча ви теж сказали цікаво». Шалва Олександрович демонструє відповіді – як ці фрази звучали у давніх мудреців:

Після того, як діти ознайомляться з афоризмами, вчитель їм розкаже, що давні греки і латиняни на своїх могилах встановлювали камені, на яких записували мудрість, яку б вони хотіли залишите після себе, щоб потомки могли повчитися в них. Усі вислови, які дітям запропоновані, – це реальні написи на таких каменях.

Тепер Ш.Амонашвілі пропонує учням подумати над смислом кожного афоризму, нагадавши, що мудрець нічого не скаже, добре не подумавши.

На кожному етапі уроку ми бачимо професійну компетентність вчителя, його високу мудрість, обізнаність, широку читацьку культуру, вміння говорити на глибокі моральні теми і розвивати дар усного мовлення в своїх учнів.

Педагогічний прийом «Розкрий таємницю». «Підемо далі, мої дорогі філософи. Нам зараз знадобиться допомога Аристотеля і всіх вам разом. Подивіться на портрет полководця Олександра Македонського – царя, який завоював півсвіту, нікого не щадив, руйнував царства, і в той же час глибокого філософа, учня Аристотеля!.. Цей цар, цей філософ, прощаючись з життям, зі світом, сказав: «Поховайте мене з відкритими руками, повернутими долонями догори». Давайте розкриємо цю таємницю. Що означає останній заповіт Македонського? Подумайте, мудреці, а я, ваш учень, буду записувати…»

Протягом всього уроку Ш.Амонашвілі використовує принцип наочності (портрети, камені, надписи), розширює горизонти пізнання дітей, розповідає цікаві історії з повчальним змістом. Спочатку виховує, а потім навчає. Хоча, ні: навчання і виховання у Ш.Амонашвілі завжди ідуть за руки одне з одним.

Хто не любить розгадувати таємниці! І діти, подумавши над завданням вчителя, впевнено діляться своїми версіями. До певної міри Ш.Амонашвілі буде приставати до свого учня, щоб він більш чітко висловлював свою позиції; сильних учнів буде ввергати у сумніви («Подумай іще, мудрець!»), слабких підтримає, допоможе. Це використання індивідуального підходу. Якщо хтось не хоче говорити вголос, вчитель підставить своє вухо (і такий технологічний прийом є в запасі у педагога!) – і так, інтимно, прийме відповідь, надаючи право кожній дитині на зручний для неї спосіб спілкування.

Пропонований урок – не тільки заняття з розвитку мовлення, це також урок розвитку філософського погляду на світ, розвиток світогляду. Це і є справжній урок гуманної педагогіки. Ш.Амонашвілі заганяє учня – свого філософа – вглиб себе, щоб він навчався думати. Кожен педагог повинен бути сіячем в душі дитини найкращого насіння чистоти, доброти, краси… А діти допомагають, в свою чергу, вчителю в створенні прекрасних образів усередині себе.

Особливістю педагогічної майстерності Ш. Амонашвілі також є принципова позиція про те, що не можна на уроці зіштовхувати одного учня з іншим в їх поглядах і думках. Немає неправильних відповідей! Усі філософи, усі мудреці. На своїх уроках він прагне до роздумів, до єднання в дусі взаємоповаги, взаємонавчання.

Домашнє завдання: «Творімо мудрість». «Завершимо наше заняття от чим. Пропоную вам, шановні філософи, чотири слова:

З цих слів дома складіть, будь ласка, мудрість. Тільки це повинна бути відкарбована мудрість. І завтра ми отримаємо прекрасну збірку афоризмів. Напишіть свою фразу на окремих листах і підпишіть своїми сьогоднішніми іменами: «Сократ», «Платон», «Діоген»… Дякую вам, мудреці!»

Кожен етап, кожне завдання присвячені і розвитку мовлення, і розвитку мислення учнів. Повністю вписується в задум і домашнє завдання: щоб діти понесли ці високі думки додому і спробували створити власну мудрість для загальної збірки афоризмів класу, оформили власні листи за своїм бажанням, попрацювали над мудрістю.

Отже, перед нами – особливий СТИЛЬ Майстра, Педагога з великої літери, який вважає, що лише вищі цінності народжують високе в душі учнів, а низькі цінності не народжують високого.

Ш. Амонашвілі пропонує на кожному уроці дотримуватись наступних принципів Гуманної Педагогіки:

– творче терпіння;

– олюднення середовища навколо дитини;

– приймати учня таким, який він є;

– дарувати дитині радість успіху;

– бути відданим своєму учневі.

Шалва Олександрович не боїться, що на його уроках буде забагато доброти, забагато любові, забагато поваги з боку вчителя. Грузинський педагог прагне до того, щоб всі ці якості були ще й мудрими: мудра любов до дітей, мудра доброта тощо. 

P.S. Цю надзвичайно цікаву і ефективну форму уроку – діалог з мудрецями – давно і регулярно використовую в своїй педагогічній практиці: вивчаючи епоху античності на уроках зарубіжної літератури, тему самопізнання на уроках етики, міркуючи про необхідність читання художньої літератури та ін.

А з пропонованих у якості домашнього завдання чотирьох слів: гори, турбота, струмок, радість мої учні складали такі афоризми:

Жодна інноваційна педагогічна технологія не має сенсу, якщо вона не зближує вчителя і учня. Живий простір уроку – це емоційне, щире, довірливе спілкування, під час якого в душі і дорослого, і дитини пробуджуються найкращі почуття і якості.

Можливо, вас також зацікавить:

Урок-мозаїка

Чарівні окуляри

Гра-пастка “Білий слон”

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: