«Якби вам довелося прожити ще п’ять життів, чим би ви зайнялися у кожному з них? Запишіть усе, що прийде в голову. Не дуже умудряйтеся».
Це – початок опису відомої вправи Джулія Кемерон, автора книги-проекта «Шлях митця». Посібник допомагає кожному пробудити в собі істинного митця, розкрити несподівані таланти.
Це практичний курс, розрахований на 12 тижнів щоденних занять. Можна використовувати окремі письмові практики – те, що відгукнулось, що близьке.
Більше двох років практикую вправу «Ранкові сторінки» з книги «Шлях митця». Дуже задоволена.
Давно приглядаюсь до творчого завдання Джулії Кемерон «Уявні життя». Суть така:
«Сенс цих життів – насолоджуватись більше, ніж ви насолоджуєтесь цим. Подивіться на свій список і виберіть одне. Спробуйте пожити ним цілий тиждень. Захотіли бути співачкою кантрі, так чому б не взяти до рук гітару? А якщо працювати на фермі, то як на рахунок катання на коні?.. Подумайте, як вставити фрагменти ваших фантазій у ваше нинішнє життя».
Знаю, є багато людей, які по кілька разів проходили цілий курс, запропонований Дж.Кемерон. Проходили для себе, просто по книзі, не перед ким не звітуючи, а дійсно щоб пробудити в собі митця.
Для чого мені практика «Уявні життя»? Можливо, для того, щоб більше цінувати те, чим сьогодні займаюсь. А можливо, щоб відкрити і дозволити прийти в своє життя тим моментам, які не встигаю втілити, адже не розумію до кінця, наскільки вони для мене важливі.
Моє справжнє життя крутиться навколо таких понять, як слово, книга, мандри, наука. Тож не має сенсу обирати «ролі», які дублюють те, чим займаюсь нині, наприклад: журналіст, екскурсовод, ведуча авторської телепередачі, продавець у книгарні, письменниця, турист, психолог, організатор творчих шоу, директор літнього дитячого табора, власник літературного кафе. Дуже заманливо, але жодне з цих уявних життів не привнесе в мій світ нових відтінків відчуттів. Це має бути щось абсолютно далеке від мене сьогоднішньої. Щоб уява і рамки свідомості, можливостей, потенціалу розширились. І щоб мрії втілились у життя!
Другий момент: прожити цим уявним життям один тиждень, навіть один місяць, як на мене, замало. Не встигнеш зануритись і зрозуміти, наскільки це твоє – не твоє. Тому кожне обране життя буду проживати сезонами.
А далі спробую певний час – по сезонах – по максимуму в своє теперішнє життя привнести, додати дрібниць з уявних життів-світів.
Отже, беру собі на рік проект «Мої уявні життя».
Перше уявне життя. Літо художника
Чом би й ні? Бувати на пленері, малювати небо, спробувати техніку «зентангли», завершити нарешті ікону, яку давно розпочала писати. Відвідувати художні галереї, розглядати картини, вивчати кольори, читати «кольорові» книги, фотографувати чарівні миті. Думаю, літа вистачить, аби пробудити в собі художника.
Друге уявне життя. Осінь археолога
Кладошукач, романтик. Подорожі у пошуках давніх скарбів і старовинних речей. Авантюризм, доля здорового фанатизму, любов до історії і культури. Походи в антикварні магазини. Колекції «коштовностей». Відкриття таємниць. І плюс – «рити» вглиб себе. Чудово! Те, що треба!
Третє уявне життя. Зима данки
З півроку тому прочитала дві книги про особливе данське відчуття щастя – хюґе. Найліпше його можна відчути саме взимку. Тому спробую найближчу холодну пору року прожити щасливою мешканкою північної Данії – з гарячими напоями, тістечками, у теплих в’язаних светрах, при свічках, з подушками, пледами, максимальним відчуттям комфорту і затишного тісного спілкування. І – книги, книги, книги.
Четверте уявне життя. Весна японки
Дослідити в своєму особистому житті оригінальні японські концепти «ікіґай», «вабі-сабі», «дзен», принцип 1 хвилини (методика кайдзен). А також спілкування з Вищим «Я» Природи, спостереження за розквітом весни, прогулянки, більше повільних рухів, увага до маленьких деталей і дрібничок.
Я вже з нетерпінням чекаю цей мій рік з уявними життями. Обов’язково ділитимусь враженнями і тими новими фарбами відчуттів, що, сподіваюсь, прийдуть в мої дні.
Читайте також:
bogosvyatska.com 
Напишіть відгук