Моя “коробка ідей”

Часто питають, звідки у мене стільки ідей.

Для успішного визрівання ідеї необхідно допомогти свідомості переключитися на щось інше, знайти можливість для здивування.

Поділюсь своїми простими «рецептами» для народження нових ідей.

1. Подорожі і прогулянки – допомагають освіжити внутрішній світ, змінити картинку за вікном, подивитися збоку на проблему, над якою працюю.

2. Читання художньої літератури – пробуджує уяву, розширює кругозір, розвиває емоції, тренує розум.

3. Обмін досвідом, щедре поширення власних ідей – звільняє місце для надходження нового.

4. Участь у конференціях, фестивалях, семінарах – пробуджує потік креативності через надходження великої кількості нових знань і методичних «родзинок» колег.

5. Коробка ідей.

Про цей останній метод дізналась у книзі фахівця з розвитку креативності Кіта Сойєра «Зигзаг». Автор рекомендує завести спеціальну скриньку і складати в неї різні дрібні цікаві предмети, які можна довго і з задоволенням розглядати. Це можуть бути яскраві камінчики, мушлі, кольорові скляні кульки, маленькі іграшки, шишки, дерев’яні і металеві кулони, підібране в парку пташине перо – усе те, що зазвичай можна знайти в скриньці у дитини 5–8 років. Ви, і тільки ви обираєте, що можна покласти в свою «коробку ідей».

Саму скриньку мені подарувала київська подруга-художниця. І от третій рік складаю в свою “коробку ідей” різні предмети.

Одного разу настане момент, коли вам буде потрібно придумати щось нове: тему або формулювання для відкритого уроку, майстер-класу, виступу на педраді, свіжу ідею для шкільного свята, яскраву метафору. Ви втомитеся думати, але так нічого і не придумаєте. Тут і стане в нагоді ця дивна скарбничка – «коробка ідей».

Ви просто берете свою скриньку, відкриваєте кришку, виймаєте кілька предметів, які самі просяться у руку, розглядаєте їх, вивчаєте на вигляд, на дотик, граєтесь ними. Ці предмети уводять процес мислення зі звичних шляхів, і на поверхню свідомості спливають нові асоціації. Будь-яка маленька річ, яка здається майже марною, потрапляючи до «коробки ідей», перетворюється на чарівний ключ, яким можна відкрити двері уяви.

Я спочатку формулюю питання, проблему, задаю фокус, який повинен зібрати творчу уяву для знайдення нового рішення. Далі записую в блокноті перше, що приходить в голову – це, як правило, стереотипні, звичні шляхи вирішення проблеми.

Потім беру «коробку ідей» і вибираю кілька речей, які привертають увагу. Якийсь час розглядаю ці предмети, граюсь з ними, вивчаю всі деталі і дрібнички: якого вони кольору, з яким звуком падають на стіл, які вони на дотик. Приділяю цьому процесу хвилин 10-15.

Записую всі асоціації, порівняння і думки, які народжуються при спогляданні іграшок і предметів зі скриньки. І намагаюсь застосувати ці асоціації і порівняння для вирішення питання, яке записала на аркуші паперу.

Не треба соромитися цих, на перший погляд, дитячих, «несолідних» інструментів роботи з ідеями. Творчий дух в людини взагалі не дуже серйозний, отже сміливо можна дати креативному мисленню поштовх до споглядальних роздумів.