Роман Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне». Усе можна виправити, якщо є час

У березні читаю кавові і шоколадні історії (докладніше – тут).

Тиждень тому зайшла в «Книгарню Є», де око вихопило на поличці роман Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне».

Інтригуюча анотація.

Купила.

Вдома відкрила книгу, почала читати – і не змогла зупинитися, поки не перегорнула останню сторінку.

Сподобалось усе.

Дія відбувається в одному приміщенні – невеликій кав’ярні.

Небагато персонажів з незвичними японськими іменами.

Присутній магічний елемент: можна повернутися в будь-який момент минулого і зустрітися, з ким хочеш.

Привид жінки у білому, що сидить на одному і тому ж місці в кав’ярні.

Сюжет – це 4 історії, пов’язані між собою: нареченої і її хлопця, дружини і чоловіка, двох сестер, матері і доньки.

Для мандрівників у часі є чотири правила:

Правило перше: у минулому можна зустрітися лише з тими людьми, які відвідували кафе.

Правило друге: жодні дії в минулому не змінять теперішнього.

Правило третє: є тільки один стілець, сидячи на якому можна повернутися в минуле, і не можна вставати з цього стільця.

Правило четверте стосується обмеження в часі: зустріч триватиме, доки кава не охолоне.

Так, минуле не змінює теперішнє. Але воно змінює того, хто відправляється в подорож у минуле.

Приваблива ідея роману: усе можна виправити, якщо є час.

Закохалась у книгу з того моменту, коли прочитала назву.

Рада, що не розчарувалась.  

Якби ви могли повернутися в минуле, кого хотіли б там зустріти?

Можливо, вам також сподобається:

Посібник “Пленерні уроки – уроки мислення серед природи”

Роман Аньєс Мартен-Люган “Щасливі люди читають книжки і п’ють каву”

Ліки для душі. Ніна Джордж “Маленька паризька книгарня”

Книга-проєкт Джулії Кемерон «Золота жила»: скарби і знахідки