Підсумки незабутнього квітня. Мої 30 справ

В останній день квітня приємно пригадати головні події і те, що надихало мене у другий весняний місяць.

З початком весни як сезоном оновлення почала давати собі приємні завдання на кожен місяць. На 30 днів квітня запланувала 30 справ (можна подивитися тут).

Місяць проминув яскраво і продуктивно.

Що мені вдалося реалізувати із запланованого?

Купити нову парасольку.

У мене тепер яскрава жовта парасолька. Уявіть: дощить, сіро, похмуро, а я – з парасолькою кольору сонця.

Ось така:

Обійнятися з деревом, відчути його сік, пульс, дихання, аромат.

Так, зробила! І це було диво і чудо! Дерево ЖИВЕ! Воно відгукується назустріч людині, його серце починає битися в унісон з твоїм. Дерево дихає, радіє, йому приємно відчувати теплі обійми. Воно запам’ятовує і зберігає щасливі дотики до своєї шкіри-кори.

Провести пленерний урок (на природі, просто неба).

Провела! У «зеленому класі» неймовірної Старичівської школи Яворівського району. (Докладніше про урок можна прочитати тут).

Сходити у вегетаріанське кафе (піст!).

У Львові є чудове вегетаріанське кафе «Green», куди я час від часу заглядаю. У квітні скуштувала маретто зі спаржею і журавлиним соусом (тофу, спаржа, сирний соус, соус з журавлини), а на десерт – манго-кейк(кеш’ю, мед, манго, ківі, яблуко) і торт «Оскар» (бісквіт з чорничною підваркою). З напоїв замовила безалкогольний глінтвейн (люблю гарячі напої).

У цілому похід до вегетаріанського кафе – це здорова і екологічна їжа, а також неймовірно смачно!

Милуватися яскраво-синім весняним небом, вгадуючи у зграях хмар різні фігури і тварин.

Так, трошки погралась в це, особливо в дорогах, їдучи в поїзді або автобусі. Вчора, повертаючись до Львова після Пасхи, години дві провела за цим заняттям: побачила гори, поні, пегаса, табун коней, орла, що перетворився на голуба, монаха, дитячі іграшки. Цікавіше, ніж фільм дивитися!

Побачити цвітіння сакури.

Думала спочатку, що сакура не встигне розквітнути. Місяць був скоріше холодним. Але за три-чотири останні дні квітня сакури розкрили свою пишно-рожеву красу. По місту їх багато насадили. Переважно дерева ще молоді, худенькі, і квітів на них так куцо. Та біля залізничного вокзалу можна побачити дві великі сакури у всій красі і багатстві цвіту.

Влаштувати п’ятихвилинку східного відпочинку під квітучою вишнею.

Здійснила. Було красиво і ароматно.

Спробувати «кольорову дієту»: один день – один колір продуктів.

Обрала “жовтий” день. Продумала завчасно меню, скупила необхідні продукти. На сніданок їла оладки з акацієвим медом. В обід – пшоняну кашу з солодкою кукурудзою. На вечерю – омлет з тертим голландським сиром. З напоїв у цей день був чай з лимоном і тростинним цукром, який, як відомо, жото-коричневого кольору. Також пила каву з молоком – напій здавався мені жовтого кольору))) З фруктів з’їла один банан і одне яблуко жовтого кольору. На солодке – цукерки-помадки «Корівка» блідо-жовтого кольору.

Що вам сказати про цей експеримент? Я його витримала, але задоволення отримала мало. Не дивлячись на те, що колір дня – теплий, сонячний, але вже в обід мені хотілося додати інших кольорів до смаку. Один колір за день – не цікаво! І не смачно.

Намалювати квітучу гілку.

Краще вам цей «шедевр» не бачити.

Спробувати кольорову письмову вправу «Одне слово».

Це було головне захоплення квітня, про що писала тут.

Погодувати голубів у парку.

Помітила: голуби їдять тільки білий хліб, сірий навіть не клюнули. Може, вони не бачать сірий колір?..

Купити лавандовий лате у кіоску і пити його під час прогулянки по центру Львова.

Був напрочуд теплий сонячний день, субота 20 квітня. У центрі Львова по дорозі зайшла в кафе «Арома-кава». Лавандового лате в них не було, у меню тільки лавандова кава. Замовила з собою. Уявляла приблизно таку каву:

Але мені дали от таку:

Великий прозорий м’який стакан з вершками, трошки политими лавандовим сиропом, з одноразовою ложкою. Питаю: і як я це буду пити на вулиці?.. Смачно, але незручно. Лавандова кава стікала на пальто і на мій помаранчевий шарфик.

Влаштувати день релакса.

Вибрала неділю. Релаксувати допомагали гаряча ванна, полум’я зеленої свічки, сандалова арома-паличка, повільне читання, заповнення творчих щоденників, малювання кольоровими лінерами, ASMR-відео на ніч.

Вибрати дерево і спостерігати, як воно розквітає, фотографуючи кожен день.

Справді намагалась фотографувати кожен день вишню перед моїм будинком. На фотографіях можна побачити як за один місяць з бруньок народились квіти, і як пелюстки повністю облетіли від сильних квітневих вітрів до кінця місяця.

Побачити веселку.

Цю справу доведеться перенести на наступний місяць. Дощило у квітні багато, але без веселок. Єдина райдуга, яку побачила, була намальована на картині художника С.Хітреня «Як в Дніпра веселочка воду позичає» в школі імені Уляни Кравченко в с. Бібрка Львівської області. Ось така картина:

Виділити день на відпочинок у Стрийському парку у Львові. 

Цей день залишиться в пам’яті надовго як день тепла, ароматів, тиші, радості, відпочинку, відновлення енергії від сонця і від землі, день гармонії з собою і зі світом. Багато повітря, багато простору, високі дерева, безкінечні стежки, 50 відтінків зеленого кольору. Будете в «місті кави і свободи», їдьте не на площу Ринок, а в Стрийський парк.

Звільнитися від 10 непотрібних речей.

Знайшла багато непотрібних речей: старі ліки, термометр для вимірювання температури води, одноразову ложечку, стару ручку, стару парасольку, коробок сірників, візитки з магазинів, якими не користуюсь, та інші дрібнички. З радістю від цього звільнилась.  

Почати щось нове – проект, хобі, знайомство.

Кілька нових знайомих прийшло в моє життя у квітні.

Влаштувати день читання під квітучою яблунею або вишнею.

Не склалося. Багато подорожей, а в перервах між ними – дощові дні. Цей пункт переношу на травень.

Відчути характер квітня.

Ранкові сторінки допомогли відчути характер другого весняного місяця.

А ще в квітні я спіймала відчуття крил за спиною, слухала пісні в навушниках, знайшла шишку, гуляла майже щодня, їла багато фруктів і салатів із свіжих овочів, сходила в театр Лесі Українки у Львові на виставу «Баба Пріся» (шикарна гра актора Олега Стефана!!!), відвідала 4 міста України (м.Лебедин Сумської області, м. Київ, у Львівській області – м.Старичі Яворівського району і м.Бібрка Перемишлянського району), побувала на презентації дистанційної школи «Оптіма», прочитала 10 книг:

…написала статтю в журнал «Зарубіжна література в школах України» на тему «Пленерні уроки – уроки мислення серед природи» (читайте в № 5 за 2019 рік). Закрила «борг» за березень – випила березовий сік, який мені люб’язно принесла колега Людмила Ковальова. Завершила двомісячний курс блогінга Марії Олендарь, завдяки якому з’явився мій сайт «Натхненник».

Знов і знов переконуюсь: якщо планувати приємні моменти, вони трапляються частіше. Тримаєш фокус уваги на тих речах, які хочеш неодмінно здійснити. І здійснюєш!

Дорогі колеги, поділіться своїми яскравими моментами квітня.

Читайте також:

Мій натхненний березень. 31 справа. Підсумки першого весняного місяця

Весняний настрій у аксесуарах учителя

Цікаві факти про весну

Календар весняних дат