Пленерні уроки. З досвіду проведення

У квітні запланувала провести пленерний урок. І моя мрія здійснилась!

Пленерний урок – це урок просто неба. На таких уроках учні на власні очі можуть побачити те, що вчать. Вони контролюють процес навчання, бачать зв’язок між навчальним матеріалом і реальним світом, власним досвідом. Спостерігаючи за природою, діти одночасно пізнають себе і світ, а також творять себе.

Назва такого типу уроків походить від практики художників-пленеристів. Пленер (від франц. «на відкритому повітрі») – термін, що означає правдиву передачу кольору на картині в природних умовах, за активної ролі сонячного світла і повітря.

У Концепції нової української школи перед школою поставлено завдання створити окремі приміщення з відкритим освітнім простором, що дозволить розширити поле діяльності за межі класу.

Головна особливість пленерного уроку: підключення всіх каналів сприйняття: зір, слух, смак, нюх, дотик, інтуїція. Вони націлені на цілісне, двопівкульне сприйняття інформації – логічне й образне.

Людина є «єдиним органом сприйняття», стверджують учені. Відчуття світу у його об’ємі, цілісності й різноманітності і становить красу життя. Очі, вуха, ніс, шкіра призначені для взаємодії, спілкування з навколишнім світом. Пригадаймо, як відгукнувся Маленький принц під час своєї подорожі всесвітом про ділка: якщо людина за все своє життя «не понюхала жодної квітки, зроду не глянула на зірку, нікого ніколи не любила…, то це насправді не людина, а гриб».

Пленерний урок дозволяє дотримуватись принципів  сучасного уроку: екологізація (інформація для всіх каналів сприйняття), гармонізація навчання, гуманізація, особистісно-орієнтоване навчання, випереджувальний розвиток, простота пізнання, потенційна інтелектуальна безпека, системність, креативність, інноваційність.

Тому уроки просто неба – потреба часу!

Докладніше про заняття на природі – у посібнику “Пленерні уроки – уроки мислення серед природи”.

Сьогодні я провела урок спілкування з Всесвітом у 8 класі на тему «Три планети» (за філософською казкою А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц») у чудовій Старичівській ЗОШ Яворівського району Львівської обл. Своїх учнів мені з любов’ю довірила учитель української мови та літератури, учитель зарубіжної літератури Наталія Юріївна Яремчук.

Уявляєте, при школі насаджений дендропарк і для уроків на природі створено спеціальний «зелений клас» з пеньками!  

Погода нас благословила: було сонячно, сухо, достаньо тепло (+10 + 12), легенький вітерець.

У центрі уроку розглядались наступні проблеми:

– У чому полягає гармонія співіснування людини і навколишнього світу?

– Як зберегти красу природи?

– Як поліпшити навколишній світ?

– Що таке дружба, любов і краса?

З Маленьким принцом ми відвідали три планети (планета головного героя Сент-Екзюпері, планета Земля і третя планета – душа кожної дитини), засвоюючи його мудрі поради.

Маленький принц – це символ людини-мандрівника у всесвіті, який шукає прихований сенс речей і власного життя.

Як можна відчути єдність з навколишнім світом? Чи можемо ми прямо зараз це зробити?

Перше важливе завдання на уроці – вправа «Щоденник спостережень».

Кажу учням: уявіть, Маленький принц вперше потрапив на Землю. Приземлився прямо тут, де ми з вами знаходимось. У вас є 10 хвилин, щоб справити враження про цю планету. Походіть – поодинці, в тиші. Спробуйте прочитати книгу природи. Зафіксуйте у щоденники спостережень враження: що ви побачили, що почули, які запахи відчули, до чого ви торкалися… На території шкільного парку ви мандрівники. Вам належить відкрити для себе багато цікавого. Подумайте, що ми здатні побачити очима, а що – розгледіти серцем, відчути? І пам’ятайте: усе живе має душу.

Перед виконанням завдання діти по черзі прочитали «Інструкцію», як поводитись і що робити.

Інструкція для учнів

• Ходити  шкільним подвір’ям самому (самій).
• Вчитуватись у книгу природи.
• Дотримуватися принципу: «Головного очима не побачиш».
• Спостерігати за явищами оточуючої природи.
• Дивитися серцем!
• Фіксувати зорові, слухові, нюхові, дотикові враження.
• Записувати у вигляді словосполучень та коротких речень отримані враження.
• Записувати слова, що відображають настрій, емоції.

Далі учні розійшлися по дендропарку, спостерігаючи за природою і фіксуючи зорові, нюхові, слухові, тактильні враження у спеціальні картки.

Мені сподобалось, що восьмикласники поводились природно, невимушено: хтось сидів на траві, хтось обрав камінь, писали на спинах однокласників, на корі дерева. Розслабились. Відчувалось умиротворення, споглядальна насичена тиша і радість відчуття простих дрібничок, які становлять повноту життя.

Повернулись через 10 хвилин на пеньки в «зелений клас» і з посмішками ділились своїми записами.

Ось кілька заповнених учнівських «Щоденників спостережень».

Далі об’єднались у групи за стихіями (вогонь, вода, земля, повітря) і працювали з хмарками слів – цитатами з притчі Сент-Екзюпері. Потрібно було із хмарки скласти афоризм і пояснити його. (Приклади хмарок слів можна подивитись тут.)

Також на уроці ми підняли питання відповідальності людини перед природою.

Головна думка твору звучить голосом головного героя: «Встав уранці, умився, привів себе в порядок і одразу ж упорядкуй свою планету». Все пов’язано з усім. Людина не може керувати природою, але може подбати про неї, допомогти, слідувати її законам.

Для вирішення цього питання учням потрібно було заповнити картку «Послання Маленького принца до мешканців планети Земля».  

Окрема група отримала завдання запропонувати власні правила, як «упорядкувати свою планету», склавши «Правила життя на планеті Земля».

Активно в групах учні пропонували варіанти відповідей, а потім озвучили свої міні-проекти.

Про інші завдання уроку і більш докладно про особливості проведення пленерних уроків напишу у статті для рубрики «Фахові проблеми» в улюблений журнал «Зарубіжна література в школах України». Слідкуйте за публікаціями!

Освітнє середовище має бути всеосяжним, цілісним, щоб оточення повністю служило завданням навчання. Будь-яке місце – частина освітнього середовища. Не тільки сама будівля, якщо ми говоримо про школу. Вся пришкільна територія, місто, де живе дитина, – це  освітнє середовище, і воно поширюється на весь світ.

Такий простір повинен будити цікавість, бути затишним, безпечним. Повинен бути таким, щоб дітям разом з учителем хотілося вчитися, творити, пізнавати нове.

Дорогі колеги, будьте сміливими! Проводьте пленерні уроки! З будь-якого предмету! Об’єднуйтесь з учителями інших дисциплін. Ви не впізнаєте своїх учнів! А найголовніше – допоможете їм розкритися і пізнати свої кращі можливості.

Можливо, вас також зацікавить:

Хвилинка здоров’я “Осяяння душі”

14 ідей для весняного дизайну класної кімнати

Весняний настрій у аксесуараха учителя