“Уявіть, що дзвінок, який покликав вас на урок, раптом став кольоровим. Подумайте і відчуйте, якого кольору цей дзвінок? Спробуйте саме так передати свій настрій у цю хвилину…”
Кольорові привітання – одні з моїх найулюбленіших. Початок уроку має бути яскравим, веселковим, захоплюючим. Тож часто вигадую різні «кольорові» прийоми.
Якщо тема про Японію (японські тривірші Мацуо Басьо, творчість Ясунарі Кавабата) – «поїдемо» до Японії на паперових човниках. Зробимо їх у техніці орігамі, а далі діти розфарбують свій човник у колір, який відповідає їх емоційному стану.
На уроці за творчістю І.Малковича «З янголом на плечі» восьмикласники оберуть вирізаного з паперу кольорового ангела. Запропоную: «Будь ласка, привітайтесь один з одним і зі мною за допомогою свого янгола». А далі розкажу, як обраний колір характеризує особистість.
Червоний. Цей колір обирають життєлюби, переможці життя.
Помаранчевий. Активні люди, оптимісти по життю, дуже товариські.
Жовтий. Енергійні, доброзичливі, творчі, сильні духом.
Зелений. Люди, які люблять і цінують увагу і турботу, спокій і природу.
Блакитний. Колір тонких натур, які люблять мріяти, фантазувати.
Фіолетовий. Люди незвичайні, креативні, прагнуть до свободи і незалежності.
Рожевий. Цей колір вибирають люди м’які, ніжні.
Білий. У цих людей розвинена інтуїція, уява. Вони люблять спокій і мир.
Обов’язково додам: «В якому я приємному товаристві!»
Вивчаючи творчість Григорія Сковороди, почну урок так.
«Добрий день! Рада вас бачити такими зацікавленими, уважними, усміхненими. Хочу вас попросити: поки ще не сідайте. У нас сьогодні буде урок-подорож поза часом і простором – шляхами земними і Небесними – однієї унікальної постаті в історії української літератури – мандрівного філософа Григорія Сковороди.
Ми будемо сьогодні мандрівниками. І щоб почати подорож, нам спочатку потрібно взути спеціальні чоботи.Уявіть і відчуйте, якого кольору ваші чоботи, в яких ви починаєте мандрівку? Коли ви назвете колір, можна вже сідати і вважаємо, що урок починається».
Підійду – і у кожного спитаю. У деяких старшокласників – сірі, чорні, коричневі, темно-сині чоботи. У однієї дівчинки рожеві, у іншої – смарагдові, а у її сусідки – червоні. Називають по черзі – і сідають по одному. Це початок уроку.
Скажу далі: «Що ми будемо шукати у цих чоботах? Можливо, до себе стежку…»
В кінці уроку привітаю: «Наша мандрівка відбулась! Подивіться і відчуйте, якого кольору ваші чоботи зараз – в кінці подорожі?»
Жодного чорного, темно-синього і сірого вже не буде. Жовті, помаранчеві, червоні, зелені… Один десятикласник навіть скаже: «Золоті!»
Чи використовуєте Ви кольорові привітання? Поділіться своїм досвідом.
Додатково по темі:
bogosvyatska.com 
Залишити коментар