Розминка “Ритуали привітання”

Уроки зарубіжної літератури – це віртуальна мандрівка по всьому світу: вивчення особливостей історії, культури, національних традицій, особливостей мовлення, світогляду.

На початку уроку можу запропонувати дітям розминку «Ритуали привітання».

Учнів об’єдную в чотири групи:

«європейці»,

«японці»,

«індійці»,

«араби».

Кожен вітається з однокласниками «своїм способом»:

«європейці» тиснуть руку і дивляться в очі;

«японці» кланяються, руки і долоні витягнуті з боків;

«індійці» роблять легкий уклін, долоні складені перед чолом;

«араби» схрещують руки на грудях.   

Це привітання проводиться, аби зарядити клас енергією.

Насправді, національні ритуали привітання – надзвичайно захоплива тема.

В Італії при зустрічі люди один одному кажуть: «Чао!», або «Come sta», – що означає: «Як стоїш?» Рукостискання в Італії вважається ознакою поваги. Так можна вітати мало знайому людину або якщо вже бачилися, щоб не образити італійця. Також в Італії прийняті поцілунки в обидві щоки. Ця норма поширена і серед чоловіків.

Іспанці – темпераментний і емоційний народ, тому і привітання в них відповідні. Зазвичай це поцілунки в обидві щоки. Однак, згідно ділового етикету – стримано обмінюються рукостисканнями.

У Франції навіть малознайомі люди при зустрічі і прощанні цілуються, по черзі торкаючись один одного щоками і посилаючи в повітря від одного до п’яти поцілунків, і кажуть: «Comment ca va», – що можна перекласти: «Як це йде?»

У Німеччині все суворо, навіть з процесом вітання. До 12 години дня вони кажуть «Добрий ранок», з 12 до 17 годин вечора – «Добрий день», а після 17 годин – «Добрий вечір». Найчастіше вітання у німців – ознака звичайної поваги.

У Лапландії при зустрічі труться один об одного носами. Мабуть, щоб трохи зігрітися.

У Гренландії відсутнє формальне вітання, але при зустрічі обов’язково вимовляють: «Хороша погода». Сенс цього зауваження виходить далеко за рамки кліматичного визначення й означає «Світ прекрасний».

У США зазвичай задається стандартне питання при зустрічі – «Як справи?» і дається така ж стандартна відповідь – «Все добре». Навіть якщо в людини не все добре, то відповідь «все погано» вважатиметься неввічливою. Рукостисканням американці користуються лише при першій зустрічі або при зустрічі після довгої розлуки. За руку вітаються як чоловіки, так і жінки.

У країнах Латинської Америки при зустрічі прийнято обніматися, навіть якщо це малознайома або зовсім незнайома людина.

У Туреччині ледь знайомі люди використовують рукостискання. З жінками найкраще вітатися здалеку і в жодному разі не чіпати руками. Тут безмірно поважають і шанують старше покоління, саме тому при зустрічі з дідусем прийнято цілувати тильну сторону руки з подальшим прикладанням її до чола.

Мусульманин, привітавши вас словами «ас-салям алейкум», тим самим дав гарантію збереження і безпеки зі свого боку, побажав вам здоров’я і благополуччя. Зазвичай у відповідь кажуть «алейкум ас-салям», що означає «мир вам». У мусульман прийнято вважати, що привітання має важливий сенс, збільшує взаємну симпатію і любов у суспільстві.

У Греції люди бажають один одному здоров’я. А їх стародавні родичі вітали один одного словом «Радуйся!».

У Монголії при зустрічі люди говорять один одному: «Чи здорова ваша худоба?».

В Ірані люди бажають один одному веселощів і при зустрічі кажуть «Будь веселим!».

У Китаї люди вітаються поклоном з витягнутими вздовж тулуба руками.

В Ізраїлі при зустрічі кажуть: «Мир вам!».

У Давньому Єгипті під час короткої зустрічі мешканці ставили запитання: «Як ви пітнієте?»

На півночі Африканського континенту праву руку підносять до чола, до губ і до грудей. Це означає: «Я думаю про тебе, я говорю про тебе, я поважаю тебе». 

Мешканці Індії вранці ставлять запитання: «Чи не дуже турбували вас комарі цієї ночі?». Обійми і поцілунки в Індії не прийняті. Вітаючи батьків, низько кланяються в ноги.

У Малайзії нерідко вітаються питанням: «Куди йдеш?». Черговою відповіддю служить розпливчасте: «погуляти».

Традиційне вітання в Таїланді називається «Вай», при якому складені разом долоні прикладаються до голови або грудей, причому положення рук і тривалість всього жесту визначається соціальним становищем того, кого вітають: чим значніше статус персони, тим вище піднімаються долоні, і тим довше триває «Вай».

Використовуючи на уроці привітання, характерні для певних національностей, ми даємо можливість учням заглибитися в культуру країн світу. Кожне привітання бере свій початок з глибини століть і несе не тільки етикетний сенс, а й духовний.

З моєю колекцією оригінальних вправ для початку уроку, прийомів-привітань можна ознайомитись у посібнику “Слово вчителя: вітаємось, хвалимо, прощаємось чарівно”.

Можливо, вам також сподобається:

Як вітались з учнями великі люди?

Похвала – джерело сили дитини

Як вітатись з учнями весною

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: