Середина осені потішила справжньою золотою погодою і золотими пейзажами. Тож коли ще читати твори з «золотими» назвами, як не під час жовтня?
Починаючи з червня, щомісяця обираю собі для читання певний колір у назві книг. Називаю це «кольорове» читання. Маю безцінний досвід читання синіх і блакитних творів, рожевих, жовтих, червоних, а тепер ще й золотих! (Список «золотих» книг можна прочитати тут.)
Мої хороші друзі, впевнена, що ви, як і я, за своє життя читали багато «золотих» книжок: давньогрецький міф «Золоте руно», Апулей «Метаморфози, або Золотий осел», брати Грімм «Золота гуска», О.Пушкін «Золотий півник», Е.Т.А. Гофман «Золотий горнець», Е.А. По «Золотий жук», О. Толстой «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно», І.Ільф і Є.Петров «Золоте теля»…
Якими «золотими» творами ще можна поповнити свій досвід читача? Ось що я встигла прочитати за жовтень.
Почала з народних казок: чеська казка «Про золотих рибок», грецька казка «Золота гілочка», іспанська казка «Золота зірочка». Чарівні пригоди, принцеси, принци, добро завжди перемагає. Те, чого і очікуєш від казок! І золота багато.
Олександр Грін «Золотий ставок». По-гринівські напружено, цікаво, казково, переплетення фантазії романтичної людини і грубої реальності.Два біглих каторжника влаштували привал біля ставка. Тиша навколо, руїни давнього палацу. Одному біглому здалося, що у блиску сонця він побачив у ставку надійно сховані царські скарби: золоті тарілки, золоті кубки. Були ніким – стали в одну мить мільйонерами! Та гра сонця у воді оманлива…
Джулія Кемерон «Золота жила». Враженнями про книгу-проект для творчих людей поділилась тут.
Мор Йокаї «Золота Людина». Венгр Міхай Тімар, комісар і капітан корабля «Свята Варвара», перевозить грека та його 13-річну красуню-доньку Тімею. «Її обличчя з бездоганними античними рисами наводять на думку, що її мати, мабуть, подовгу заглядалась колись на лік Венери Мілоської». Доля складається таким чином, що після самогубства грека Міхай привласнює його контрабандні скарби і перетворюється на «золоту людину». Мало того, багатство приносить йому удачу. Кожна угода, справа, авантюра в руках комісара перетворюється на золото.
Півжиття Міхай розривається між двома жінками – холодною мармуровою слухняною дружиною Тімеєю, донькою грека, і Ноемі – дикою природною мешканкою самотнього острова.
В епілозі роману мандрівний письменник потрапляє на самотній острів, бачить велику щасливу дружну родину на чолі з мудрим прадідом. Той просить романіста написати історію його життя. «Жила одного разу людина, яка залишила світ, де їй поклонялись, і створила собі інший світ: де її люблять».
Вірите: заради цієї книги на два дні відклала всі інші справи. Письменник – майстер пейзажу, портретів, передачі тонкощів і відтінків почуттів, душевного розриву. Чудова книга, просто золота!
Ульф Старк «Золоте серце». Відмінна підліткова повість про перше кохання! Навіть не очікувала таких глибоких вражень від простих, очевидних подій. Золоте серце – це кулон юної Катаріни, який засліпив очі 12-річному Людвігу, піаністу. Герой намагається зрозуміти, що потрібно «справжнього», особливого, аби дівчина зголосилася з ним зустрічатися, як її розгадати. Заради побачення з Катаріною він мало не пропускає участь у конкурсі піаністів, де має грати Бетховена. «Забудь про пальці», – радить хлопцеві продавець магазину музичних інструментів. – «Ти повинен слухати серце». У творі багато слова «серце», багато різних віддінків значень прикметника «золотий». Світла радість в кінці – така, що волого засліплює очі.
Клаус Гаґеруп «Золота вежа». Підліткова література. Історія про сімейство, де кожен щось колекціонує. Дівчинка Маріанна – головна героїня – колекціонує голоси людей. Вона їх зберігає у своїй пам’яті. І навіть відкриває крамничку, де продає ці голоси.
А при чому тут золота вежа? З цієї високої і красивої споруди два роки тому брат Маріанни Генрик з’їхав на шаленій швидкості на дерев’яних санях і врізався у ворота. Відтоді Генрік втратив голос. У його душі поселилося мовчання. Можливо, саме тому його сестра придумала собі таке дивне хобі.
У кінці повісті Маріанна розпочинає нову колекцію – тепер вона збирає погляди.
Ну, такий твір… На один раз. Задумка краща за художнє втілення. Немає такого стану катарсису, як після «Золотого серця» Ульфа Старка.
Зірка Мезантюк «Ангел Золоте Волосся». Дуже просто і нуднувато. Четверокласниця Галя. Хвороба її молодшого братика. Ангел Золоте Волосся, якого може бачити дівчинка. Завдяки йому трапляються дива в житті героїні: подорожі в минуле Київської Русі часів будівництва Печерської Лаври, одужання братика.
Задум більший за художнє втілення.
Іван Малкович «Золотий павучок: різдвяна історія». Красива велика книга видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА». Ілюстрації Катерини Штанко. Як на мене, занадто просто. За всієї поваги до Малковича, не дотягує до класичних різдвяних історій Гофмана, Діккенса, Достоєвського, О.Генрі. Хотілося більш зворушливої глибокої оповіді. На один раз – і відкласти.
Астрід Ліндгрен «Золота дівчинка». Зврушливо, по-справжньому, глибоко і дуже чесно. Так по-особливому вміє малювати портрети дітей тільки Астрід Ліндгрен. Коротке оповідання, 7 хвилин читання. Знайдіть ці 7 хвилин!
Іван Драч «Золотий цап: етюди із пам’яті». Остання книга прози Івана Драча, яку надрукованою він уже не побачив. Книга спогадів про дитинство, село, про перший написаний вірш. А назву твору дав відомий на селі цап, до якого сходяться усі кози. Просто «золотий» цап!
Юліан Опільський «Золотий лев». Історичний роман для підлітків про Галицько-Волинське князівство. Начебто написано достатньо поетично, з описами природи, тварин, традицій мисливства, протистояння татаро-монгольській навалі. Але дуже спокійні враження.
Микола Бут «Золоте багно». Ну, дуже добре!!! Роман 2019 року, новий. І навряд чи потрапив би до моїх рук, якби не цей місяць читання «золотих» книг. Свіжо, іронічно, сучасно, прекрасний стиль. Прочитала назву – і подумала собі: швидко, по діагоналі перегляну, і навіть не буду себе змушувати читати, якщо не сподобається. І – не змогла відірватися. Чимось щирим підкупило. Нагадало твори Володимира Орлова і навіть Макса Фрая. Відкрила в кінці – тираж 100 примірників. Незаслужено мало.
За традиціями філософських творів і романів-подорожей, герой відправляється в мандрівку, аби пізнати себе, розширити свої горизонти. Андрій з роману «Золоте багно» теж відправляється у подорож. Його мета не така глибока і благородна, він хоче розбагатіти. Але вимивати золото з бруду ріки, як відомо золотошукачам, – складна і міражна робота.
Салман Рушді «Золотий дім». Вишукане чтиво. Достойний переклад і том від «Видавництва Старого Лева». Увійде в мою першу кращу п’ятірку (а можливо, і трійку) творів, прочитаних цього року.
Імперія старого мільярдера Нерона Голдена. Три його сини, що мають давньогрецькі імена: Апулей, Петроній, Діоніс. Золото, що ллється рікою. Неперевершені таланти усіх Голденів. Російська юна дружина мільярдера Василіса Арсеньєва, яка вимовляє ключову фразу: «Золото – це кохання, а не гроші… Спочатку збудуй надійний дім, а потім живи в ньому щасливим життям на віки вічні. Дім, який я будую, є домом кохання».
Читала довго, потрошку, смакуючи фрази, розділи, образи персонажів.
Мені дуже сподобалось гаптувати свою душу золотими нитками цих творів. Із довгого списку «золотих» книг не встигла прочитати навіть третину. Потрібно буде якось знову влаштувати собі місяць «золотого» читання.
Читайте також:
bogosvyatska.com 
Чудові відгуки. Захотілося й собі засісти. Але поки що тільки хочеться. Приступлю пізніше
ПодобаєтьсяПодобається
Життя саме по собі – це велика перешкода читанню!))
ПодобаєтьсяПодобається