«Вірш про себе». Шкільні історії про одну творчу вправу

Ми не завжди знаємо, хто є наші учні. Вони нам не кожного дня відкриваються, дарують себе. І можна перепробувати різні вправи, завдання, поки щось не спрацює, як ключ до тих самих дверей у внутрішній світ дитини. Один з таких прийомів – вправа «Вірш про себе».

Про цей прийом прочитала в статті І. Мосійчук «Чарівний книжковий світ», опублікованій у журналі «Всесвітня література в школах України» (2016, № 4). І відтоді почала використовувати.

Зразок – шаблон отримує кожен учень.

Завдання: написати вірш, продовжуючи початок кожного рядка.

Цей вірш не обов’язково має бути в риму. Внутрішній ритм задає повтор-рефрен першого рядка в кінці кожної строфи.

Розкажу кілька шкільних історій, пов’язаних з цією вправою.

Історія перша. Дівчинка-восьмикласниця: красуня – хоч на виставку, але яка на уроках нічого не робить. Тут раптом зацікавилась і склала вірш за шаблоном на тему кохання – дуже цілісний, зворушливий. Сама визвалась прочитати. Усі однокласники аплодували їй мало не стоячи.

Історія друга. Хлопчик-десятикласник створив на уроці за зразком римований вірш (хоча це не обов’язково). У нього вийшло дуже красиво, гармонійно, на філософську тематику. Його молодша сестра навчається у тій самій школі і якось проговорилась про брата: «Він тепер кожен вечір щось пише». Хлопець завдяки вправі відкрив у собі поетичний талант.

Історія третя. Дев’ятикласник – з тих, хто не тільки підручник не приносить з собою на урок, але навіть не бере зошит і ручку. Сидить собі на задній парті, щоб йому ніхто не заважав. На прохання виконати вправу відповідає: «Я не вмію писати вірші». – «Давай разом. Я тобі допоможу», – пропонує педагог. Хлопець сідає за вчительський стіл.

От рядок: «Я хочу…». Що пропонує учителька? «Напиши: хочу кататись на мотоциклі» (бо знає, що учень ганяє кожен день на мотоциклі).

Відповідає: «Ні, це не цікаво! Напишу: Я хочу почути, як співають зірки».

Інший рядок: «Я мрію…». Знов учителька допомагає: «Напиши: мрію про червону машину, про комп’ютер…».

Відповідає: «Та чого так примітивно? Давайте напишемо: Я мрію, щоб мама була здорова і щаслива»…

Не кажу, що цей прийом – панацея і розкриє КОЖНУ дитину в класі. Але по одній історії в кожному класі у вас буде точно.

Вправа універсальна, її можна пропонувати учням від 5 до 11 класу, під час вивчення різних тем зарубіжної літератури і української літератури: «Ти знаєш, що ти людина» В. Симоненка, «Книги в червоній палітурці» М.Цвєтаєвої, «Пісня про себе» В.Вітмена, «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайльда та ін.

Учнівські роботи:

Завантажити шаблон вправи «Вірш про себе» у форматі .doc ви можете тут.

Можливо, вас також зацікавить:

Посібник “Як зробити смачний, ароматний, кольоровий урок”

Гра-пастка «Білий слон»

20 веселкових ідей для уроків

Як вітались з учнями великі люди?

4 thoughts on “«Вірш про себе». Шкільні історії про одну творчу вправу

Add yours

  1. А що, я спробувала. І непогано вийшло. Треба апробувати у всіх класах. Побачимо результат незабаром. Дякую.

    Подобається

  2. Дякую, ви неперевершена! Шкода так мало часу попереду, вірю, що використаю, завдяки вам, продуктивно.

    Подобається

  3. п.Любове, дякую за коментар! Діти можуть забути, чого ви їх навчили, але вони назавжди запам’ятають, що вони відчули, пережили завдяки вам.

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: