«Вірш про себе». Шкільні історії про одну творчу вправу

Ми не завжди знаємо, хто є наші учні. Вони нам не кожного дня відкриваються, дарують себе. І можна перепробувати різні вправи, завдання, поки щось не спрацює, як ключ до тих самих дверей у внутрішній світ дитини. Один з таких прийомів – вправа «Вірш про себе».

Про цей прийом прочитала в статті І. Мосійчук «Чарівний книжковий світ», опублікованій у журналі «Всесвітня література в школах України» (2016, № 4). І відтоді почала використовувати.

Зразок – шаблон отримує кожен учень.

Завдання: написати вірш, продовжуючи початок кожного рядка.

Цей вірш не обов’язково має бути в риму. Внутрішній ритм задає повтор-рефрен першого рядка в кінці кожної строфи.

Розкажу кілька шкільних історій, пов’язаних з цією вправою.

Історія перша. Дівчинка-восьмикласниця: красуня – хоч на виставку, але яка на уроках нічого не робить. Тут раптом зацікавилась і склала вірш за шаблоном на тему кохання – дуже цілісний, зворушливий. Сама визвалась прочитати. Усі однокласники аплодували їй мало не стоячи.

Історія друга. Хлопчик-десятикласник створив на уроці за зразком римований вірш (хоча це не обов’язково). У нього вийшло дуже красиво, гармонійно, на філософську тематику. Його молодша сестра навчається у тій самій школі і якось проговорилась про брата: «Він тепер кожен вечір щось пише». Хлопець завдяки вправі відкрив у собі поетичний талант.

Історія третя. Дев’ятикласник – з тих, хто не тільки підручник не приносить з собою на урок, але навіть не бере зошит і ручку. Сидить собі на задній парті, щоб йому ніхто не заважав. На прохання виконати вправу відповідає: «Я не вмію писати вірші». – «Давай разом. Я тобі допоможу», – пропонує педагог. Хлопець сідає за вчительський стіл.

От рядок: «Я хочу…». Що пропонує учителька? «Напиши: хочу кататись на мотоциклі» (бо знає, що учень ганяє кожен день на мотоциклі).

Відповідає: «Ні, це не цікаво! Напишу: Я хочу почути, як співають зірки».

Інший рядок: «Я мрію…». Знов учителька допомагає: «Напиши: мрію про червону машину, про комп’ютер…».

Відповідає: «Та чого так примітивно? Давайте напишемо: Я мрію, щоб мама була здорова і щаслива»…

Не кажу, що цей прийом – панацея і розкриє КОЖНУ дитину в класі. Але по одній історії в кожному класі у вас буде точно.

Вправа універсальна, її можна пропонувати учням від 5 до 11 класу, під час вивчення різних тем зарубіжної літератури і української літератури: «Ти знаєш, що ти людина» В. Симоненка, «Книги в червоній палітурці» М.Цвєтаєвої, «Пісня про себе» В.Вітмена, «Портрет Доріана Грея» Оскара Вайльда та ін.

Учнівські роботи:

Завантажити шаблон вправи «Вірш про себе» у форматі .doc ви можете тут.

Можливо, вас також зацікавить:

Гра-пастка «Білий слон»

20 веселкових ідей для уроків

Як вітались з учнями великі люди?

2 thoughts on “«Вірш про себе». Шкільні історії про одну творчу вправу

Add yours

  1. А що, я спробувала. І непогано вийшло. Треба апробувати у всіх класах. Побачимо результат незабаром. Дякую.

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: