Книга, яка має чарівну назву – “Закохані в книжки не сплять на самоті”. Неможливо залишитись байдужим! Це продовження історії з не менш привабливою назвою “Щасливі люди читають книжки і п’ють каву”. Плюс елегантні кольори і стильна палітурка від “Видавництва Старого Лева”.
Письменниця Аньєс Мартен-Люган вміє чіпляти і писати так, що, почавши читати, не можеш зупинитися. У мене так було з двома книгами циклу.
Життєво. Просто. Чесно. Зворушливо. Хвилююче.
Проковтнула за 3 години.
У романі “Закохані в книжки” дві країни.
Франція, Париж, де тепло, яскраво, комфортно, пахне кавою і романтикою.
І – у контрасті до цього – суворі пейзажі Ірландії з студеними вітрами, крижаними дощами, кельтськими крестами і шаленими ритмами народної ірландської музики.
Два чоловіки з цих двох світів біля головної героїні.
Олів’є – уособлення ніжності, спокою, надійності.
Едвард – тримає захисну оболонку, броню, відстань. Гордий і зверхній.
Діана у другому романі – це вже сильна жінка, яка майже перемогла внутрішній біль і дозволила собі почати життя з нового листа після смерті чоловіка і доньки. Вона наважується покинути свою затишну нору над літературним кафе і заповнити душевну порожнечу.
Невиправдані очікування.
У творі мало про книги. ДУЖЕ мало. Коли йдеш за назвою, що обіцяє історію про книжки, про закоханих у читання, очікуєш сторінок про взаємодію з книгами. А тут назва більша за зміст. Хоча… Якби не назва, чи взяла б я до рук ці два романи Аньєс Мартен-Люган?..
Приємних вражень від читання!
Напишіть відгук