Прийоми духовної рефлексії

Рефлексія – фаза уроку, протягом якої учні осмислюють відкриті й усвідомлені ними ідеї, аналізують навчальну діяльність та її результати.

Використання рефлексії на уроці – це спроба відобразити те, що сталося з «Я» учня: «Що я думав? Що відчував? Що придбав? Що мене здивувало? Що я зрозумів?» тощо.

Є багато класифікацій рефлексії. Особисто мені подобаються види рефлексії за сферами людської сутності:

1) духовна рефлексія (є способом самопізнання);

2) інтелектуальна рефлексія (виступає формою теоретичної діяльності, способом мислення, що розкриває мету, зміст, засоби, способи власної діяльності);

3) сенсорна (емоційна) рефлексія (відображає внутрішній стан людини);

4) фізична рефлексія (сигналізує про фізичну активність дитини).

У цій статті поділюсь прийомами духовної рефлексії з власного досвіду.

1.”Зірки мудрих істин”

Спитаю в дітей: Яку важливу істину ви пізнали на сьогоднішньому уроці?

Учні по черзі прикріплюють до зображеного зоряного неба на ватмані свої зірки із отриманими істинами/враженнями за урок.

2. “Твір-п’ятихвилинка”

Твір без дотримання граматичних та стилістичних правил, у якому швидко фіксуються думки щодо розглянутого на уроці матеріалу. Варіанти тем:

«Я – в уроці, урок – в мені» (моя участь, мій внесок в урок, самооцінка діяльності; значення уроку для мого розвитку – самооцінка).

«Для мене великим відкриттям на сьогоднішньому уроці стало…».

3. “Хвилини мого дорогоцінного життя”

Кожен учень отримує картку, в якій повинен заповнити тільки одну колонку на власний розсуд, дописуючи продовження фрази “Останні 45 хвилин мого дорогоцінного життя…”