“Львів. Вишні. Дощі”. Книга для весни і відпочинку

Ще одна книга з мого особистого весняного списку прочитана – збірка сучасних українських авторів «Львів. Вишні. Дощі». Той рідкісний випадок, коли зміст відповідає назві. У кожному оповіданні – і Львів, і дощі, і вишні, а ще до того – весна, травневі аромати, людські долі – сумні і щасливі, і просто життя.

Усе таке знайоме – ті вулиці, про які пишуть, львівські зливи, бруківка, вишні морелі – стиглі, соковиті, темного червоного кольору.

Також у книзі – про романтику Львова, про те, що це місто неначе спеціально створено для закоханих – зі своїм гіркуватим присмаком кави (як без неї в історіях про «місто кави і свободи»?), душними весняними ароматами, затишними маленькими кав’ярнями і дощами, під якими можна сховати сльози ніжності або розчарування.

Читаю – і мене огортає весняний настрій, щось нашіптує, дарує приємні очікування і мрії, хвилями накочує спогади.

Примхлива львівська погода – це вже сюжет для цікавого оповідання!

Скільки синонімів до слова «дощ» ви можете зараз назвати?

У Львові, де сезон дощів триває майже цілорічно, знають щонайменше 8 різних слів. Шукайте у збірці:

дощисько

дощенятко

злива

хлющ

сльота

мжичка

мряка

хляпавка…