Кроссенси на уроках літератури. З досвіду освоєння

Приблизно рік тому дізналась про такий текст «нової природи», як кроссенс.

Усім відома головоломка кросворд, що в перекладі означає «перетин слів». Для нового покоління візуалів більш привабливими є картинки. Тож виникає головоломка нового покоління під назвою кроссенс – буквально «перетин смислів, значень». Якщо у кросворді всі клітинки пусті, то в кроссенсі вони вже заповнені зображеннями.

Різні автори дають власне уточнення того, що є кроссенс:

– технологія,

– інтелектуальна гра,

– гра для ерудитів,

– головоломка для інтелектуалів,

– загадка,

– ребус,

– інтелектуальна розвага,

– інноваційна форма роботи,

– сучасний методичний прийом візуалізації навчального матеріалу,

– форма нетрадиційної перевірки знань з теми.

Приймемо всі ці визначення.

За схемою кроссенс нагадує стандартне поле з 9-ти квадратів відомої з дитинства гри «хрестики-нолики».

Сама головоломка являє собою асоціативний ланцюжок з 9-ти зображень, в якому кожний малюнок має зв’язок із попереднім і наступним. Наприклад, якщо на одному малюнку зображена статуя Геракла, а на іншій – овес, то асоціативний ланцюжок буде наступним: Геракл – Геркулес (римське ім’я Геракла) – вівсяна каша «Геркулес».

Центральна картинка об’єднує по смислу всі інші.

Кроссенс дозволяє оживити наукову інформацію образами – портретами письменників і митців, творами мистецтва, символами, фотографіями.

Завданням учня є розгадати зашифровані вчителем асоціативні зв’язки з певної теми і скласти зв’язну розповідь за ланцюгом зображень. Причому, ці зв’язки сенсів можуть бути як поверхневими, так і глибинними.

У кроссенса є автори: Сергій Федін (педагог, письменник, математик) і Володимир Бусленко (художник, філософ, доктор технічних наук). Починаючи з 2002 року, вони публікували перші інтелектуальні головоломки в журналі «Наука и жизнь».

«Наука и жизнь», 2004, № 6

До речі, Сергій Федін є також автором слова «двовзори», що означає картинки з подвійним змістом. Одразу пригадаємо відомі картини-двовзори тернопільського художника Олега Шупляка.

Для вчителів-філологів докладно описали, як створювати кроссенси Леся Сич і Інна Сорока. Вони стали і моїми вчителями в освоєнні азів цієї технології.

Для створення кроссенса вам потрібно:

1) обрати тему;

2) визначити 8 елементів, що мають відношення до цієї теми (сама тема є дев’ятим, основним елементом, що розміщується в центрі);

3) добрати зображення (фото, малюнки), що ілюструють особливості кожного елементу;

4) створити кроссенс для учнів у вигляді картки.

Як використовувати кроссенси на уроках української і зарубіжної літератури?

1. Вивчення культурної епохи, літературного напряму.

2. Вивчення біографії письменника.

3. Характеристика головного персонажа.

4. Робота з літературознавчим терміном, поняттям.

5. Сюжет твору.

6. Проблематика, ідейно-художній зміст, символіка твору.

7. Зашифрована назва твору.

8. Реклама книги.

9. Ювілейна дата.

10. Тема позакласної години.

Перевага кроссенсу як форми роботи – це поєднання на одному уроці логіки та інтуїції, а також розвиток креативності, уяви, мовлення.

Мої перші кроссенси.

Кроссенс з української літератури «Григорій Сковорода – філософ»

Кроссенс з української літератури «Біографія І. Малковича»

Кроссенс з української літератури «Символіка старосвітської балади І.Малковича «Із янголом на плечі»

Це ще нова для мене форма роботи. Але вже стверджую: вигадувати кроссенси – одне задоволення! Адже це можливість створювати свої унікальні образи, наповнені сенсом.

Більше кроссенсів – у моїй статті 10 ідей для кроссенса на уроках літератури.

Поділіться, будь ласка, як використовуєте кроссенси на уроках Ви?

Можливо, вам також сподобається:

Електронний посібник «50 смачних ідей для уроків»

Групова робота для онлайн-навчання: креативна онлайн-сесія

Електронний посібник “Рефлексія на уроці: духовна, емоційна, інтелектуальна, фізична”