Урок-мозаїка

Цю чудову притчу можна використати на початку уроку, формою якого обрати – урок-мозаїка, коли з частин, фрагментів, різних етапів і завдань, складається єдине ціле, відшукується відповідь на проблемне питання.

***

Колись, в одному місті Великий Майстер складав на березі моря, на піску мозаїку.

Вона з кожною годиною ставала більшою і дивовижнішою.

Городяни один за одним підходили до Майстра і питали: «Що за мозаїку ти складаєш?»

На що Майстер щоразу терпляче відповідав: «Я зображую те, що є, і те, що повинно бути».

Тоді люди задавали інше питання:

«А чому ти так поспішаєш, куди поспішаєш, і чи можемо ми чимось тобі допомогти?»

І Майстер говорив: «Поспішаю я тому, що чекають мене і в інших місцях. Я повинен всім показати те, що я побачив сам. А допомогти ви мені можете тим, що принесете сюди шматочки кольорового скла, різнобарвні камінці, і я скоріше завершу свою справу».

І кожен день люди несли йому матеріал для роботи. І мозаїка росла і росла в розмірах.

Нарешті, Майстер оголосив:

«Моя мозаїка готова, йдіть і погляньте!»

Городяни рушили до берега, і з пагорба, на якому стояло місто, подивилися на неї.

Це було чудове видовище. У мозаїці люди побачили те, що є – моря, гори, ліси, міста, людей. Але найцікавіше, і те, що повинно бути – ті ж моря, гори, ліси, міста і людей, тільки люди і міста були іншими, набагато прекраснішими, завдяки чому вся картина набувала дуже глибокого сенсу.

У німому благоговінні городяни стояли і дивилися на мозаїку, а потім по натовпу пробіг шепіт:

«Це диво, це диво, слава Великому Майстру!»

Сам Майстер стояв серед інших і, щасливо посміхаючись, говорив:

«Я тільки задумав загальну картину, а камені і скло приносили ви – ті, що самі хотіли. Отже, це робота всіх мешканців міста, і дякувати вам треба і собі також!»

Майстру дякували, хто, як міг, і з пошаною проводили в дорогу…

***

Висновок учителя. Сьогодні з окремих фрагментів нашого з вами спілкування ми повинні зібрати цілісну картину і взяти для себе важливі уроки.

А далі з різних завдань і питань уроку збираємо на дошці цілісну картину. І нехай в кінці для учнів буде здивування, коли вони з кольорових фрагментів побудують Місто Позитиву, Країну Щастя, Сад Душі, Острівець Миру.