Кілька місяців тому виникла ідея написати книгу «Секрети вчительського щастя», що зразу зафіксувала в свій «Ідейник». Подумала: було би непогано провести опитування-дослідження серед педагогів, пов’язані з відчуттям щастя від обраної професії. І спробувати відповісти на питання: що робить щасливим учителя, чи є універсальні поради. І – головне – зібрати багато реальних історій від щасливих педагогів.... Continue Reading →
Атлас нових професій. Що чекає освітян?
У рубриці “Драбина” розміщую особисті роздуми на актуальні теми, пов’язані з педагогікою, школою, сучасним уроком, учителем, учнем. Те, що хвилює мене, не дозволяє пройти осторонь, мотивує на внутрішні перетворення. Письменник-фантаст А. Азімов писав: «Зміни, безперервні і неминучі зміни – це домінуючий фактор суспільного життя. Жодне розумне рішення не може бути прийняте без урахування того, яким світ стане... Continue Reading →
Рефлексія “Три – два – один”
В кінці уроку учні висловлюються з трьох позицій: Три факти, які були новими, цікавими, несподіваними на уроці.Два факти, які здалися нецікавими, або вже відомі.Один факт, який хотілося б вивчити детально, поглибити знання. Додатково по темі: Прийоми духовної рефлексії Рефлексія "Кольорові смужки" Рефлексія "Емоційний дзвінок"
«Вірш про себе». Шкільні історії про одну творчу вправу
Ми не завжди знаємо, хто є наші учні. Вони нам не кожного дня відкриваються, дарують себе. І можна перепробувати різні вправи, завдання, поки щось не спрацює, як ключ до тих самих дверей у внутрішній світ дитини. Один з таких прийомів – вправа «Вірш про себе». Про цей прийом прочитала в статті І. Мосійчук. І з... Continue Reading →
До вивчення біографії Оскара Вайльда. Створення соціальної сторінки письменника
Про таку форму роботи, як створення соціальної сторінки письменника, писала тут. Сьогодні – матеріали до біографії Оскара Вайльда, ірландського письменника. Групам учнів роздаю однакові набори фотографій: Також діти отримують аркуш ватману, клей, фломастери. Завдання: сворити у соціальній мережі сторінку Оскара Вайльда - так, начебто він був нині живий. Час для виконання: 10-15 хвилин. Можна користуватись... Continue Reading →
Мій список 30 справ для незабутнього квітня
Насичений березень переконав у тому, що потрібно давати собі завдання на місяць. Нехай до списку справ на квітень увійдуть приємні дрібниці, які допоможуть прикрасити другий весняний місяць. 1. Гуляти щодня і в будь-яку погоду. 2. Побачити цвітіння сакури. 3. Обійнятися з деревом, відчути його сік, пульс, дихання, аромат. 4. Купити нову парасольку. (Ви не уявляєте,... Continue Reading →
20 веселкових ідей для уроків
Для скарбнички своїх улюблених і перевірених на практиці ідей започаткувала рубрику «Веселкові ідеї для уроків», де вже встигла опублікувати перші 20 вправ. Тут зібрані посилання для більш зручного користування. Надихайтеся і вчіть дітей із задоволенням! 1. Тактильна вправа «Золота краплинка» 2. Веселкові аксесуари 3. Торбинка радості 4. Рефлекся «Емоційний дзвінок» 5. Хвилинка здоров’я «Веселковий тонік»... Continue Reading →
Мій натхненний березень. 31 справа. Підсумки першого весняного місяця
У березні запланувала 31 справу за 31 день (подивитись список можна тут). Що мені конкретно вдалося зробити з мого списку? Дочекатися птахів, які повертаються з півдня додому. На 3-й день березня почула біля 5-ї ранку радісні голоси зграї. Мабуть, це і були птахи-мандрівники. І практично кожен ранок до середині березня зліталися і гомоніли. Виростити гілочку... Continue Reading →
Якби Шевченко створив сторінку на Фейсбуці, або соціальні сторінки письменників-класиків
Продовжую ділитись матеріалами, що стосуються різновидів текстів «нової природи» і особливостей їх використання на уроках. Сьогодні розкажу про сучасний цікавий спосіб роботи з біографією письменника. Соціальні мережі, як відомо, – популярний майданчик для презентації себе, інструмент спілкування, активний засіб згуртування людей за інтересами. Майже кожна відома особистість має свою соціальну сторінку у найбільш відомій мережі... Continue Reading →
Відкриваємо Василя Симоненка як прозаїка
Книгу з новелами Василя Симоненка мені дала колега на роботі. Звіряємо з нею наші смаки в читанні. До цього знала В. Симоненка тільки як поета. Новели дуже короткі: по півтори-три сторінки. Кожне слово на місці. Прості і зворушливі водночас сюжети, несподівані розв’язки. Усе за законами жанру. Живі картинки. От тільки присмак часу, що вже минув.... Continue Reading →