Художня література є найпотужнішим способом зняти напругу, стрес. Це надійний терапевтичний засіб покращення фізичного стану, психологічного і духовного здоров’я. В Оксфордському університеті провели експеримент з використанням популярних серед людей способів розслаблення і виходу із стресових станів, починаючи від прогулянок і музики і до банального прийому медичних заспокійливих препаратів. Результати дослідження виявилися дуже цікавими. З’ясувалося, що... Continue Reading →
«Кафе на краю світу». Книга-мотиватор Джона П.Стрелекі
У книжкові магазини з відомих причин третій місяць покупці не ходять. Та живемо в ХХІ столітті – книгу можна замовити у Всемережжі. Мені на електронну пошту майже щодня приходять новини з Інтернет-магазину «Книгарні Є». Признаюсь: не втрималась і кілька книг замовила. Про одну з них хочу розказати. Автор – Джон П. Стрелекі, популярний американський письменник,... Continue Reading →
Бузкові, лавандові, фіолетові книги для травня
З балкону третього поверху вдихаю аромат бузку. Два дерева під вікном: з темно-фіолетовими квітами і білий бузок. Немає сумніву: в травні буду читати книги бузкового кольору і його відтінків – фіолетового, лавандового. Що для мене бузковий колір? Дихання ранньої весни – тендітне, свіже, ледь вловиме. Ніжний букет, яскравий і розслабляючий запах якого вдихаєш, заплющуючи очі.... Continue Reading →
Мій квітень: «зелені» книги
Друзі, ви вже знаєте, що кожного місяця я складаю списки книг з певним кольором у назві. Квітень у мене «зелений». Якось дуже швидко прочитала зелені твори. Більшість з них – невеликі оповідання або вірші. Та, як у справжній літературі, залишає глибокі враження не кількість сторінок, а якість. Мішель Пастуро «Зелений. Історія кольору». Люблю дослідження М.Пастуро... Continue Reading →
Квітень. Читаємо «зелені» книги
До весни в мене з дитинства особливе ставлення, як до маленької наївної дівчинки. Це добра усмішка, яку викликає ця квітуча пора. Це ніжність, турбота, уважність до змін у її настрої. Радість від того, як весна йде назустріч, відгукується, обіймає, приймає і любить ні за що, просто так. І це, нарешті, зелень, за якою так скучив... Continue Reading →
Як читати багато?
Я завжди була читачкою, на превеликий сум мого шкільного вчителя фізкультури. Бути плідним читачем – такою людиною, яка не може жити без книг – не є генетичним даром або удачею долі. З невеликою кількістю легких ритуалів і наполегливості кожен може стати дійсно плідним читачем. Ось «секрети», як мені вдається читати багато. 1. Читати щодня. Хоч... Continue Reading →
Березневі історії – кавові, шоколадні, цинамонові
Друзі, майже рік обираю собі кожен місяць конкретний колір і читаю книги з цим кольором у назвах. Як це впливає на моє життя? Чесно – дійсно впливає. Відчуття, що цей колір в мені дихає, тече в крові, обіймає, обортає думки. У мене вже були неймовірні місяці, коли читала сині і блакитні книги, рожеві, жовті, червоні,... Continue Reading →
Роман Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне». Усе можна виправити, якщо є час
У березні читаю кавові і шоколадні історії (докладніше – тут). Тиждень тому зайшла в «Книгарню Є», де око вихопило на поличці роман Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне». Інтригуюча анотація. Купила. Вдома відкрила книгу, почала читати – і не змогла зупинитися, поки не перегорнула останню сторінку. Сподобалось усе. Дія відбувається в одному приміщенні – невеликій... Continue Reading →
Коричневі, цинамонові, кавові, шоколадні історії для березня
Березень на календарі. І якось дійсно потеплішало – і навколо, і в душі. Нехай земля і природа ще не буяють різнобарв’ям весни. Та вітер носить по місту нові екзотичні аромати, що обіцяють неповторні враження. Кожен місяць обираю собі для читання певний колір у назві книг. Березень – уже 10-й місяць у цьому проєкті кольорового читання.... Continue Reading →
Настрій у лютому. Чорні і сірі книги
Дощі в лютому вимивали Україну, міста і села, пейзажі в чорну і сіру фарбу. Отже, з вибором кольору для читання книг я не помилилась. (Докладніше – тут.) Що прочитала і що можу порадити? Брати Грімм. Казки «Три чорні принцеси» і «Біла і чорна наречена». Німецькі казки, як мене, темномістичні і жорстокі. Читаєш з напруженням, очікуванням... Continue Reading →