Простий метод диференційованої роботи

До уроку розставте парти і стільці в класі у три кольорових сектори.

Коли діти приходять на урок, вони розсаджуються в три групи:

зелена,

жовта,

червона –

в залежності від того, як вони самі розцінюють свої знання в тій навчальній темі, якою зараз займаються.

Ті учні, які сідають в зелену групу, отримують один набір завдань і починають працювати самостійно. Їм допомога вчителя не потрібна. Вони тему добре зрозуміли і розібралися.

Ті, які обирають жовту групу, розуміють, що для них тема в цілому ясна і доступна, але треба іноді запитати уточнення у вчителя.

І ті діти, які сідають до червоної групи, потребують на допомогу вчителя. Можливо, вони не впоралися з домашньою роботою; у них багато запитань з нової теми. І вчитель більшу частину уваги, зворотного зв’язку буде надавати їм.

Проста ідея. Можливо, багато хто з вас про це знає і систематично використовує.

Учні таку кольорову диференціацію приймають, оцінюють самі себе адекватно.

І головне, діти не бояться сказати, що вони нічого не зрозуміли, а сміливо за потреби йдуть до червоної групи. Там вони не сидять тихо, не відводять очі: «Хоч би мене не запитали». Вони відкрито сигналізують, що хочуть розібратися в темі, і отримують вчасний зворотній зв’язок.

Спробуйте і поділіться враженнями від методу, буду вдячна.

***