Проєкт «Жити в радості». Тиждень 11-й: Як я раділа красивим сукням

Ця публікація є частиною 13-тижневого проєкту «Як жити в радості». Кожен день я спостерігаю за тими простими моментами, що приносять мені радість, допомагають підняти настрій, відгукуються в серці мажорною нотою. І я сподіваюсь, що проживу літо-2020 не просто помічаючи радісні моменти, а доберусь до Джерела Радості всередині себе.

Вчора, під час традиційної літньої прогулянки біля озера неподалік від мого будинку, побачила чотирьох дівчат 5-6 років у пишних бальних сукнях. Вони підійшли до води разом із своїми мамами, аби погодувати місцевих качок і лебедів. Я не втрималась і зробила комплімент юним красуням. В однієї з них було день народження, про що вона мені з достоїнством принцеси повідомила.

На моє глибоке переконання, дівчинка у красивій сукні – це надійний засіб врятувати світ.

Сукня змінює вашу ходу, поставу, вираз обличчя, погляд.

Сукня володіє властивістю дарувати чарівність, ніжність, легкість, жіночність, внутрішню силу.

Навколо дівчини у красивій сукні змінюється атмосфера, хімічний склад повітря. За нею тягнеться невидимий шлейф із найсвітліших мрій.

А скільки радості для перехожих! Жінки уважно розглядають і подумки приміряють на себе. Чоловіки захоплено озираються.

11-й тиждень проєкту «Як жити в радості» я присвятила своїм улюбленим літнім сукням. На кожен день запланувала собі походи в різні затишні куточки Львова в новій сукні.

Стрийському парку я подарувала свою найулюбленішу цього літа довгу блакитну сукню. На пам’ять залишилась чудова фотосесія серед дерев, лавочок і штучних руїн.

Вулиця Пекарська – довга і затишна. На ній розташовані три палаци ХІХ століття. Навіть у найбільш спекотний наплив туристів до культурної столиці України тут можна спокійно прогулятись без натовпу і шуму. Тут я вигулювала свою жовту сукню. Ранкове сонце з радістю мене супроводжувало в один і другий бік. Я йшла, нікуди не поспішаючи, обмінюючись думками із спорідненою душею.

Левандівське озеро – улюблене місце для прогулянок цього літа. Годувала місцевих птахів у сарафані з біло-жовто-блакитними квітами.

А на другий день вийшла до води і лебедів у темно-синій сукні з білими клітинами. Щоправда, на вітру подол доводиться притримувати руками.

Високий Замок – найвища точка Львова. Звідти відкриваються безподобні краєвиди на центр міста, зелені дерева, старовинні кам’яні кладки. Чим не привід взійти на вершину в красивій сукні?

Що я відчувала, свідомо вдягаючи кожен день нову сукню? Закоханість у життя, радість, бажання дарувати світу свій кращий настрій, легкість, окриленість. Відчувала себе красивою, чарівною, щасливою.

Адже для того, щоб почувати себе прекрасно, інколи просто потрібно зазирнути в шафу і вибрати для себе сукню дня.

А що вам приносить радість, дорогі друзі?

З любов’ю і світлом

Анна-Марія

Для заголовку статті використано фото (С) Джил Велінгтон з Pixabay.

Можливо, вам також сподобається:

Гра-пастка “Білий слон”

Я працюю в школі, щоби зробити світ кращим

Ризики і творчий процес. Що мене спонукає до невтомної творчості

4 thoughts on “Проєкт «Жити в радості». Тиждень 11-й: Як я раділа красивим сукням

Add yours

Написати відповідь до Наталія Кожукало Скасувати відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: