Проєкт «Жити в радості». Тиждень 11-й: Як я раділа красивим сукням

Ця публікація є частиною 13-тижневого проєкту «Як жити в радості». Кожен день я спостерігаю за тими простими моментами, що приносять мені радість, допомагають підняти настрій, відгукуються в серці мажорною нотою. І я сподіваюсь, що проживу літо-2020 не просто помічаючи радісні моменти, а доберусь до Джерела Радості всередині себе.

Вчора, під час традиційної літньої прогулянки біля озера неподалік від мого будинку, побачила чотирьох дівчат 5-6 років у пишних бальних сукнях. Вони підійшли до води разом із своїми мамами, аби погодувати місцевих качок і лебедів. Я не втрималась і зробила комплімент юним красуням. В однієї з них було день народження, про що вона мені з достоїнством принцеси повідомила.

На моє глибоке переконання, дівчинка у красивій сукні – це надійний засіб врятувати світ.

Сукня змінює вашу ходу, поставу, вираз обличчя, погляд.

Сукня володіє властивістю дарувати чарівність, ніжність, легкість, жіночність, внутрішню силу.

Навколо дівчини у красивій сукні змінюється атмосфера, хімічний склад повітря. За нею тягнеться невидимий шлейф із найсвітліших мрій.

А скільки радості для перехожих! Жінки уважно розглядають і подумки приміряють на себе. Чоловіки захоплено озираються.

11-й тиждень проєкту «Як жити в радості» я присвятила своїм улюбленим літнім сукням. На кожен день запланувала собі походи в різні затишні куточки Львова в новій сукні.

Стрийському парку я подарувала свою найулюбленішу цього літа довгу блакитну сукню. На пам’ять залишилась чудова фотосесія серед дерев, лавочок і штучних руїн.

• 

Вулиця Пекарська – довга і затишна. На ній розташовані три палаци ХІХ століття. Навіть у найбільш спекотний наплив туристів до культурної столиці України тут можна спокійно прогулятись без натовпу і шуму. Тут я вигулювала свою жовту сукню. Ранкове сонце з радістю мене супроводжувало в один і другий бік. Я йшла, нікуди не поспішаючи, обмінюючись думками із спорідненою душею.

Левандівське озеро – улюблене місце для прогулянок цього літа. Годувала місцевих птахів у сарафані з біло-жовто-блакитними квітами.

А на другий день вийшла до води і лебедів у темно-синій сукні з білими клітинами. Щоправда, на вітру подол доводиться притримувати руками.

Високий Замок – найвища точка Львова. Звідти відкриваються безподобні краєвиди на центр міста, зелені дерева, старовинні кам’яні кладки. Чим не привід взійти на вершину в красивій сукні?

Що я відчувала, свідомо вдягаючи кожен день нову сукню? Закоханість у життя, радість, бажання дарувати світу свій кращий настрій, легкість, окриленість. Відчувала себе красивою, чарівною, щасливою.

Адже для того, щоб почувати себе прекрасно, інколи просто потрібно зазирнути в шафу і вибрати для себе сукню дня.

А що вам приносить радість, дорогі друзі?

З любов’ю і світлом

Анна-Марія

Для заголовку статті використано фото (С) Джил Велінгтон з Pixabay.

Можливо, вам також сподобається:

Гра-пастка “Білий слон”

Я працюю в школі, щоби зробити світ кращим

Ризики і творчий процес. Що мене спонукає до невтомної творчості