Травень – ароматний, квітковий, дощовий – м’яко переходить у спогади.
Яскрава сторінка цих спогадів – мій список читання для травня. Адже я продовжую читати кожен місяць книги певного кольору, і для останнього місяця весни обрала фіолетовий колір з його відтінками – бузковим і лавандовим.
Список творів для травня публікувала тут.
Що я встигла прочитати і які враження?
Віктор Вучетич «Бузковий сад». 1920-ті післяреволюційні роки. У старій садибі відновлює вили після поранення Сибірцев, назвавшися товаришем убитого на війні сина хазяйки будинку. Чекісти, сум за імперською Росією і, звичайно, аромат бузку, що густим шлейфом літає над садом.
Дмитро Вощинін «Бузковий ангел». Герої цієї невеликої повісті – дід і онук. Книга – суцільні діалоги. Дід Олексій розкриває перед юним серцем красоти космосу, сенс життя, говорить про призначення людини, вибір свого шляху. Відчуття застиглого, вигаданого світу, далекого від реальності. Згадались паралельно живі душевні історії про дідусів Анни Гавальди («35 кіло надії»), Анжели Нанетті («Мій дідусь був черешнею»). У Вощиніна не вистачило символіки, художньої таємниці. Задумка непогана, але автор не витяг ідею.
Чому бузковий ангел? Колір зірок на небі, говорить дід-персонаж, – найкрасивішого бузкового кольору. А ще коли дід Олексій сам був маленький, йому наснився бузковий ангел, який прошепотів: «Не шукай щастя, а бери його».
Валерія Вербініна «Бузковий вітер Парижу». Легкий іронічний детектив. Чимось нагадав польську письменницю Іоанну Хмелевську, романами якої зачитувалась у 15-16 років. Непогано! 27-річна росіянка-туристка Вероніка прибуває до міста своєї мрії – Парижу і стає учасницею пригод з викраденням, тероризмом, зброєю, убивствами і навіть принцем.
Марта Холл Келлі «Бузкові дівчата» («Девушки сирени»). Почала читати книгу, гадаючи, що це романтична історія трьох подружок, зображених на обкладинці. Сподівалась на весняні емоції, аромати бузку, перше кохання, милі сварки і щирі діалоги.
Наспраді це роман про другу світову війну. Головних персонажів дійсно троє, юначки з трьох країн: Кася з Польщі, Герта з Німеччини і Керолайн з США у період з 1939 по 1959. 20 років життя, заснованих на реальних подіях.
Якби мені хтось запропонував у травні почитати книгу про війну, про звірства концтаборів очима учасників, навряд чи я б погодилась. Але раджу усім занести книгу Марти Холл Келлі до списку свого читання і обов’язково прочитати. У розділах по черзі говорять від першої особи одна з дівчат. Їхні долі переплетені. Одні й ті самі події кожна з трьох переживає по-своєму, з різними завданнями.
Написано простою мовою, проникливо до сліз, щиро. Співпереживаєш за кожну хвилину героїнь. І навіть після страшної війни рани не загоюються. Полячка Кася має зустрітись очі в очі зі своїм німецьким доктором-катом з концтабору Гертою і дізнатись правду.
Сет Годін «Фіолетова корова: зробіть свій бізнес видатним». Уявіть, що подорожуєте з сім’єю десь у центральній Європі, милуєтесь безкінечними пасовищами з сотнями корів. І так 10 кілометрів. Гадаю, що дуже скоро вам цей пейзаж втомить. Хіба що ви раптом побачите … фіолетову корову і здивуєтесь. Це вже набагато цікавіше.
Фіолетова корова у Сета Годіна – метафора, за допомогою якої він пояснює суть видатного бізнесу. Суть Фіолетової корови полягає у тому, що вона повинна бути особливою. Це щось видатне в потрібний час і в потрібному місці. Ця книга відповідає на питання «Що? Де? Коли?» щодо поняття «видатний».
Читається легко, багато історій-прикладів видатних світових бізнес-компаній. І назва книги – однозначно щось видатне, нестандартне, привабливе. Мені сподобалась.
Франсуаза Саган «Бузкова сукня Валентини». П’єса. Браво, Саган! З прочитаного за травень ця річ – найкраща. Дійсно, це – література, мистецтво, фрагмент життя. Признаюсь, спочатку я мало не здалась, коли побачила, що це драма, не хотілось читати по особах. Але пересилила себе. І – прожила маленьке життя разом з персонажами Франсуази Саган.
Дві подруги – Марі і Валентина. Син Марі, художник, закохується у Валентину, якій так пасує її непередбачуваність, легкість, простота і бузкова сукня.
Глибокі враження. І відчуття перемоги, примирення, прощення. «Мы будем жить в Париже, как в Рошфоре, — по-бальзаковски. В сумерках и в тишине».
***
Прочитала твори з травневого списку. Тепер можу сказати, що бузковий, фіолетовий і лавандовий колір для мене точно асоціюються з Парижем, мріями, романтикою, пригодами, весною, ароматом щастя, пишними букетами. І з легкою гірчинкою суму від утрат.
Друзі, раджу спробувати читати книги з кольоровими назвами, аби додати в своє життя фарб і сильних емоцій.
Можливо, вам також сподобається:
“Блакить мою душу обвіяла…” Досвід читання “синіх” і “блакитних” книг
bogosvyatska.com 
Напишіть відгук