У рубриці “Драбина” розміщую особисті роздуми на актуальні теми, пов’язані з педагогікою, школою, сучасним уроком, учителем, учнем. Те, що хвилює мене, не дозволяє пройти осторонь, мотивує на внутрішні перетворення.
Почула на днях від колеги: «Сили мої закінчуються, думаю про те, аби піти зі школи, оскільки в її теперішньому вигляді вона мене не радує. Всі ці зміни, які спускаються зверху, нескінченні реформи та інше заважають давати дітям те, що, на мою думку, їм потрібно».
Я дуже шкодую, що деякі вчителі можуть охолонути до своєї роботи. У той же час розумію, як гнітюче діють всі ці начебто другорядні обставини, які до такої міри заповнили життя педагогів, що часом починають затуляти головне.
Чому я в цій професії? Чому з дитинства, скільки себе пам’ятаю, улюбленою грою була не «Світлофор», не класики, не хованки, а гра в учительку? Бідний мій молодший брат. Йому доводилось з 4-х років бути моїм учнем. А я вже тоді була експериментатором і новатором.
Чому я люблю свою роботу? Що таке насправді «покликання», «сродна праця»? Хіба я сама робила вибір, ким хочу бути? Ні, не я. За мене цей вибір зробив Бог, записав у генах, у кожній клітині тіла, начертав на серці: «Ти вчителька».
Я дійсно щаслива від того, що, прокидаючись і зустрічаючи сонце кожного ранку, не мучуся питаннями: хто я? що мені робити в житті? чи люблю я те, чим займаюсь?
Моє завдання просте: зосередитися на головному – на тому, що потрібно моїм учням. Не мені. І в цьому моя любов до дітей і до професії.
На заставці до цієї статті я використала фотографію молодого педагога з рудим волоссям. Знаю одну дівчинку, яка з першого по третій клас мріяла про рудоволосу вчительку, постійно мені розповідала про це. В останній рік молодшої школи її батьки переїхали жити до іншого міста. У моєї юної знайомої нарешті була вчителька з рудим волоссям. Як вона тішилась! Хотіла в школу навіть у неділю.
Я постійно раджу вчителям на лекціях і майстер-класах: будьте яскравими, будьте бажаними вашим учням. Один яскравий аксесуар, колір вашого волосся, сукня з квітковим принтом для дітей важливіші за модні методики і реформи.
Ви негативно ставитеся до будь-яких змін в шкільній або освітній політиці? Це не привід розлюбити свою роботу або перестати дбати про благо своїх учнів. Ось яку пораду дає Ніна Джексон у книзі «Класний учитель»:
«Уявіть, що ви носитеся по шкільних коридорах, вигукуючи страшні лайки на адресу всього, що вам заважає; уявіть свої «вирази» на адресу всього цього абсурду і кайф від відчуття повної свободи! Давайте… Попросіть охоронця пустити вас побігати по коридорах, поки в школі нікого немає. Ви не уявляєте, як благотворно це на вас подіє. (Тільки прослідкуйте, щоб він вимкнув камери спостереження!) О, я прямо відчуваю, як з вас виходить праведний гнів на освітню політику, а на її місце приходить любов!»
Коли ви в останній раз, спілкуючись з колегами, реготали над безглуздими нововведеннями і заходами? І правда, іноді спущені згори зміни – не більше ніж старі інструкції під новими назвами. Просто пригадайте, як це називалось раніше і трошки підрихтуйте старі папери.
Останнім часом я полюбила складати чек-листи – такі креативні аркуші, які можна заповнювати і відслідковувати певні закономірності у своєму житті.
Для сьогоднішньої теми я теж створила два чек-листи у вигляді опросників. Головні ресурси ми черпаємо всередині себе. Замисліться, будь ласка, над запитаннями про своє місце в професії учителя, про те, наскільки цінним для вас є те, що ви робите. Сподіваюсь, заповнювати їх вам буде і приємно, і корисно. І ви зайвий раз подякуєте Богу, що він вклав у ваше серце обрати саме цю професію.
Чек-лист № 1. Те, що робить вас чудовим учителем
Чек-лист № 2. За що я люблю свою роботу
Коли ви в останній раз хвалили себе за те, що ви крутий педагог, і раділи, що не дарма віддаєте так багато часу і сил навчанню дітей? Якщо давно цього не робили, негайно приступайте!
(Для заголовку поста використано фотографію ThisisEngineering RAEng з Unsplash.com).
Можливо, вам також сподобається:
Це частина моєї індивідуальності
bogosvyatska.com 
Напишіть відгук