Мій квітень: «зелені» книги

Друзі, ви вже знаєте, що кожного місяця я складаю списки книг з певним кольором у назві.

Квітень у мене «зелений».

Якось дуже швидко прочитала зелені твори. Більшість з них – невеликі оповідання або вірші. Та, як у справжній літературі, залишає глибокі враження не кількість сторінок, а якість.

Мішель Пастуро «Зелений. Історія кольору». Люблю дослідження М.Пастуро про кольори. Це вже моя четверта книга – після червоного, синього і чорного. Що ж, зелений колір в якості улюбленого називають лише один із шости опитаних. Тільки з епохи романтизму люди полюбили цей колір як символ свободи, природи, надії. А в наш час цей колір пов’язаний з екологією, здоров’ям, гігієною. Колір життя, весни.

Хрестоносці обрали собі за основний колір у одязі червоний, тож мусульмани у ХІ ст., аби відрізнятися від них, зупинилися на зеленому. Колір набуває релігійного і політичного значення. До речі, досі Коран, священна книга ісламу, часто друкується у палітурці зеленого кольору.

Куртуазна і лицарська література залишила багато поетичних рядків з описами зелених розкошних садів. Прообраз цих садів – райський Сад, Едем.

Нині зелентий – колір юності, миру, енергії, колір відпустки, умиротворення, гармонії, дружби.

Зірка Мезантюк «Зелені чари: оповідання». Короткі оповідання про знані й маловідомі рослини України, пов’язані з ними легенди, повір’я, народні звичаї, про їхні чарівні й реальні властивості. Євшан-зілля (він же полин), пізньоцвіти крокуси, «царська свічка», звіробій, папороть. Це більше публіцистичне видання, ніж художнє.

Богдан-Ігор Антонич «Зелена Євангелія». Це відомий вірш Антонича про весну, «стобарвну землю», український вечір. Нагадує мені «Садок вишневий коло хати…».

Євген Гуцало «Зелене листячко з вирію». Оповідання. Не можна не зачудуватись описом ранньої весни і розквітлих диких груш у лісі. Є.Гуцало –художник, а не письменник!

О.Генрі «Зелені двері». Супер новела! Обов’язково прочитайте. Іронічно, легко, у традиційному стилі О.Генрі. Шукач пригод і романтик отримує в руки картку з написом «Зелені двері» і зустрічає свою Долю.

Антон Чехов «Зелена Коса». Заявлено як «маленький роман». Прочитаєте за 15 хвилин. Літо, дача на березі Чорного моря, яскрава компанія гостей, сувора княгиня-удова і її 19-річна донька Оля, яку всі люблять. Ясно, що молодість і кохання – серед постояльців цієї дачі «Зелена Коса».

Ірвін Шоу «Зелена ню». Новела майстра жанру. Відмінна сатира! Три етапи з життя наївного талановитого художника Баранова, що з раннього СРСР емігрував спочатку у Німеччину 1930-х років, а потім до Америки 1940-х. Дружина Алла, ініціативна і говірка, яка не дає чоловікові навіть рота розкрити. Та в майстерні художника під покровом ночі народжуються картини-протести у вигляді зеленої ню. Виразні портрети персонажів. Глибокі враження.

Олександр Грін «Зелена лампа». Новела. Лондонський мільйонер підіймає на вулиці голодного бомжа Джона Іва і робить з живої людини іграшку. Кожен вечір Джон повинен запалювати гасову лампу, накривати її зеленим абажуром, за що отримуватиме щомісячну зарплату. Навіщо це робити – таємниця, якої мільойнер не розкриває. Несподіваний фінал і версія Олександра Гріна, що робить з людиною любов до читання і пізнання. Читати і перечитувати цю чудову річ!

Рей Бредбері «Зелений ранок». Фантастичне оповідання. Дія відбувається на Марсі. Головний герой садить дерева – дуби, клени, кедри. Його мрія – аби люди отримали свіже повітря на суворій планеті. 30 днів тяжкої праці, нарешті падає дощ. І фантастичне пробудження від зелені. Тисячі дерев повиростали з насіння, яке він висадив. Приємне радісне відчуття після прочитання.

Жорж Сименон «І все-таки горішник зеленіє». До кінця дочитала, навіть не знаю чому – мабуть, сподівалась на щось. Не пішло. Герой, в якого тільки у 74 роки прокинулись батьківські почуття, і він всиновлює дитину, до якої не має відношення. А дві дружини і рідні діти залишили героя байдужим протягом всього усвідомленого життя. Як і мене до нього.

Густав Майрінк «Зеленый лик». Повість занадто інтелектуальна і складна. Не пішло мені.За основу взято міф про вічного жида – Агасфера, що відштовхнув від свого будинку Христа, коли Він тягнув на Голгофу хрест. Майрінк спробував вічність, даровану Агасферу, представити як ряд перероджень душі. Є в творі і перероджені три волхви, які прийшли вклонитися новонародженому Христу. Переказувати задум набагато цікавіше, ніж читати втілення ідеї. Так, майстер слова. Але чому ж так важко і без задоволення читається?

Ерл Стенлі Гарднер «Не вся трава зелена». У юності зачитувалась детективами Гарднера. Думаю: що ж мене так приваблювало? І от новий роман – і не дивлячись на простоту і навіть наївність, читається захопливо, динамічно, з посмішкою.

Томас Гарді «Під деревом зеленим або Меллтокський хор». Дуже достойна річ, утім як і інші твори Томаса Гарді, які читала раніше. У невеликій повісті письменник захотів передати особливості атмосфери музикантів з народу, що співають у церковному хорі. Чудові описи, увага до деталей, об’ємні портрети. Не обійшлося і без милої романтичної історії.

***

Що можу сказати про «зелені» твори? Мій квітень читача вдався! За вікном природа поступово набиралася зелені, і це гармонійно співпадало з тою символікою кольорів, яка домінувала у творах цього місяця. Такий приємний післясмак залишився після зелених творів.

Чи читали ви які-небудь із згаданих книг? Які ваші враження? Поділіться у коментарях.

У травні дізнаєтесь, який новий колір у назві книг я обрала.

Можливо, вам також сподобається:

Пленерні уроки. З досвіду проведення

Домашні завдання для батьків і вчителів від Шалви Амонашвілі

10 ідей для кроссенса на уроках літератури

2 thoughts on “Мій квітень: «зелені» книги

Add yours

  1. Пані Анно-Маріє,дивуюся Вам!!!!!Коли Ви все встигаєте?Скільки часу Ви
    віддаєте Морфею?

    ср, 29 апр. 2020 г., 17:31 WordPress.com :

    > користувач Вogosvyatska оприлюднив: ” Друзі, ви вже знаєте, що кожного
    > місяця я складаю списки книг з певним кольором у назві. Квітень у мене
    > «зелений». Якось дуже швидко прочитала зелені твори. Більшість з них –
    > невеликі оповідання або вірші. Та, як у справжній літературі, залишає гли”
    >

    Подобається

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: