“Ранкові сторінки”. Рання година золота варта

«Ранкові сторінки» – мій улюблений творчий блокнот, який веду три роки.

Умова проста: прокинувся – напиши від руки 3 сторінки тексту.

Усе, що завгодно: перші думки, почуття, спогади, сподівання.

Це корисна письмова практика, що розвиває відчуття слова, свого ритму, а також дає вам можливість щодня з самого ранку почути, про що говорить з вами ваша душа.

Сьогоднішні записи.

***

Чудово так рано прокинутись і ясно відчути: «Я єсмь!»

Всередині спокій, умиротворення.

Слухаєш власний пульс, співпадаєш із ритмом цього ранку, дихаєш в унісон зі співом перших радісних весняних пташок…

Ти – одна.

Зараз ще сплять всі ті, хто живе з тобою під одним дахом.

Бережеш їх сон, але і задоволена тим, що всі інші сплять, не заважають твоїм думкам, твоїм почуттям розливатися по простору квартири.

Інколи цей стан десь призупиняється, біля якихось дверей, перед якимсь поворотом. Але буквально на мить: попереду немає небезпеки, і можна пливти, розтікатися вільно, без перешкод.

Цей час найкращий для того, щоб пізнавати себе, пізнавати цей світ, шукати і знаходити відповіді на вічні запитання.

Найприємніший час написати комусь близькому – написати так, щоб подарувати цей світлий стан, випроменитись, відчути єдність, соборність.

Є гарні ліки від суму – тихий ранок, схід сонця, що прямо з моєї кімнати можна спостерігати.

У вікно до мене світить ліхтар. Це важливо і потрібно мені. Він стоїть на варті моїх мрій, моїх ідей, надій, моєї творчості.

Кожен ранок застаю мить, коли він гасне, поступаючись місцем сонцю. І починає мою невеличку кімнату освітлювати і заповнювати іскристим життям інше світило – велике, вічне, справжнє.

І це теж мені важливо. Перемога світла над темрявою.

Що відчуваю в такі моменти?

Що настав ще один день – Божий день, де Боже око тепло за мною спостерігатиме, оберігатиме, грітиме. Адже я – Божа.

Та зараз ще темно. Шум поодиноких машин. А значить, я не сама ділю з ліхтарем цей ранок. Є ще любителі ранкових зустрічей з ліхтарями і сходом сонця.

У такі моменти я і наша земля – єдині. Де я, а де земля, а де небо, а де сонце? Це все я. І я можу все! Все – в мені, і моє, і я в усьому.

Світло дивлюся в новий день, передчуваю усі його дари, несподіванки, відкриття, зустрічі, розмови.

Довгий день. Мій день.

Прожити його з людиною чи з Богом? Вибирати не треба…

Відчуваю таке тепло в серці, неначе його хтось огорнув, обійняв, потурбувався.

Єдність зі світом, з цією хвилиною, з цими думками.

Відчуваю, як новий день дихає крізь мене, дихає разом зі мною, віддає мені свою потужність, свою радість, свої звуки і аромати.

Моє серце б’ється в унісон із серцем Всесвіту. Примножувати цей стан, поширювати його, ділитися ним. Це так просто і легко!

Бути вірною цьому стану. Берегти його, не дозволити забруднити, втрутитися. Бути сильнішою, не забувати, хто я.

Розмовляти подумки, серцем з тими, до кого прагне душа.

А вони почують і передадуть свою відповідь мені – по повітрю, через простір, через хвилю вітру. Це буде швидко-швидко. Є контакт! Є зв’язок. Я його не вигадала. Це відчутно.

Після ранкових сторінок часто відчуття задоволення, або здивування, окриленості, натхнення.

Це вже стало десь і потребою.

Люблю, коли вдається спіймати живу хвилю, ноту, промінь теми – і пливу, лечу, мандрую з довірою.

Я першовідкривачка самої ж себе. Володарка скарбів. Бард, який перебиває струни душі і творить кожен раз нову пісню, свіжу мелодію.

А оскільки мій день тільки починається – є можливість розфарбувати його у потрібні кольори, наповнити таким станом і такими почуттями, з якими прожити можна казково.

Рання година золота варта, – говорили наші предки. Таки знали!

Сяйво цієї золотої години невидими покровом буде захищати до вечора. І якщо хтось навіть і намагатиметься поставити перешкоди, не зійду із своєї вершини ранкового осяяння. Не маю права зійти, заземлитися. Адже на цій вершині моя душа – найдорогоцінніше, що мені Бог довірив.

Принесу в свою світлицю найкращі весняні квіти, посаджу сад із бузку, черемхи, жасмину.

Слухатиму пісню Марії, спостерігатиму за янголами – як вони служать, які вони легкі, прості і прозорі.

Нехай запиниться час.

Ні, нехай часу взагалі не буде.

Моя душа, пісня Марії, тихе віяння вітерця, солодке повітря, плавні рухи простору.

І багато сонця.

Не можна дозволити порушити це таїнство.

Усе, що приходить, впливає не тільки на мою долю, на мій день, а і на долю мого часу, мого міста, моєї країни, моєї планети.

Я невід’ємна частина цього життя.

Можливо, вам також сподобається:

Мої уявні житя. Життя 2: осінь археолога

Щоденник подяки. Як слухати своє серце

Як досягти стану потоку

Ризики і творчий процес. Що мене спонукає до невтомної творчості

2 thoughts on ““Ранкові сторінки”. Рання година золота варта

Add yours

    1. Дорога Ольго Сильвестрівно, ви до мене занадто добра.
      “Ранкові сторінки” для мене – індикатор і камертон для визначення того, в якому стані перебуває зараз моя душа.
      Коли народжуються такі сторінки, як учора, розумію, що все в порядку. Вектор вірний.
      А от коли душа прибита, зовсім інші слова з’являються на аркушах. Сигнал – потрібно набирати “висоту”)))

      Вподобано 1 особа

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: