Уявляєте, вже 8% року минуло.
Майже непомітно.
Січень традиційно – місяць перезавантаження.
Знаю, що багато людей борються з січнем. Ми переходимо від новорічно-різдвяної атмосфери святкування, радості і єдності до падіння внутрішньої температури, усамітнення разом з мовчанням, щоб впоратися з першим місяцем нового року.
Тренажерні зали заповнені людьми, супермаркети натомість спустошуються, кав’ярні і ресторани переходять від швидкого і шаленого темпу до тиші і умиротворення.
Січень є глобальним перехідним місяцем для багатьох з нас.
Та я люблю січень.
Саме в першому місяці завжди ставлю цілі на рік (докладніше – тут), визначаюсь з пріоритетами, багато читаю, уповільнююсь, набираю ресурси і сили для задуманого.
Час підбивати перші підсумки у 2020-му році.
Що мені вдалося за січень?
Гортаю сторінки свого нового планера.
Побувала в трьох містах України. «Трекер подорожей» має перші записи.
Та справа не в тому, де і скільки побувала. Кожна поїздка – це спілкування і зустрічі.
Подобається висловлення Саймона Сінека: «Життя прекрасне не через те, що ми бачимо або робимо. Життя прекрасне завдяки людям, яких ми зустрічаємо».
Достатньо часу приділяла книгам. Книжкові полички «Трекера читання» уже заповнюються.
Перша книга, прочитана в 2020-му році – Е. Гілберт «Їсти, молитися, кохати». Перечитувала. Сподобалось ще більше, ніж коли читала минулого разу.
Остання книга, яку прочитала в січні, – «Бігуни» Ольги Токарчук, польської письменниці, лауреатки Нобелівської премії-2019. Пізніше поділюсь враженнями у окремій статті на сайті.
Почала відвідувати тренажерний зал після великої перерви. Новорічні столи – це смачно, але нездорово) І відпрацьовується місяці два. Повірте, кажу з власного досвіду.
Що з настроєм у січні?
Переважають кольори жовтий (краще і бути не могло), помаранчевий (продуктивність) і зелений (спокій). На початку січня трошки червоного (особливі для душі, серця дні).
Особливо цінна для мене сторінка – «Щоденник подяки».
Щовечора протягом січня відкривала цей аркуш з веселковими променями і записувала кілька слів про те, кому і за що була вдячна за цей день.
Якщо добре подумати, завжди знайдеться момент, за який можна щиро, від душі подякувати.
Розвиваючи в собі вдячність, ми починаємо не просто мислити позитивно і фокусуватися на світлих моментах життя.
Ми починаємо розуміти, як багато світ і люди, що нас оточують, дарують нам щодня.
Ми стаємо багатими, наповненими цими дарами, якими теж починаємо ділитися.
Пратикую «Щоденник подяки» кілька років. У найбільш сірі і похмурі дні це моя скарбничка сили і віри.
Ось такі вони – мої 8% нового року.
А що цікавого і важливого відбулося у вас за перший місяць 2020 року?
Можливо, вам також сподобається:
Ризики і творчий процес. Що мене спонукає до невтомної творчості
bogosvyatska.com 
Напишіть відгук