8% нового року. Підсумки січня-2020

Уявляєте, вже 8% року минуло.

Майже непомітно.

Січень традиційно – місяць перезавантаження.

Знаю, що багато людей борються з січнем. Ми переходимо від новорічно-різдвяної атмосфери святкування, радості і єдності до падіння внутрішньої температури, усамітнення разом з мовчанням, щоб впоратися з першим місяцем нового року.

Тренажерні зали заповнені людьми, супермаркети натомість спустошуються, кав’ярні і ресторани переходять від швидкого і шаленого темпу до тиші і умиротворення.

Січень є глобальним перехідним місяцем для багатьох з нас.

Та я люблю січень.

Саме в першому місяці завжди ставлю цілі на рік (докладніше – тут), визначаюсь з пріоритетами, багато читаю, уповільнююсь, набираю ресурси і сили для задуманого.

Час підбивати перші підсумки у 2020-му році.

Що мені вдалося за січень?

Гортаю сторінки свого нового планера.

Побувала в трьох містах України. «Трекер подорожей» має перші записи.

Та справа не в тому, де і скільки побувала. Кожна поїздка – це спілкування і зустрічі.

Подобається висловлення Саймона Сінека: «Життя прекрасне не через те, що ми бачимо або робимо. Життя прекрасне завдяки людям, яких ми зустрічаємо».

Достатньо часу приділяла книгам. Книжкові полички «Трекера читання» уже заповнюються.

Перша книга, прочитана в 2020-му році – Е. Гілберт «Їсти, молитися, кохати». Перечитувала. Сподобалось ще більше, ніж коли читала минулого разу.

Остання книга, яку прочитала в січні, – «Бігуни» Ольги Токарчук, польської письменниці, лауреатки Нобелівської премії-2019. Пізніше поділюсь враженнями у окремій статті на сайті.

Почала відвідувати тренажерний зал після великої перерви. Новорічні столи – це смачно, але нездорово) І відпрацьовується місяці два. Повірте, кажу з власного досвіду.

Що з настроєм у січні?

Переважають кольори жовтий (краще і бути не могло), помаранчевий (продуктивність) і зелений (спокій). На початку січня трошки червоного (особливі для душі, серця дні).

Особливо цінна для мене сторінка – «Щоденник подяки».

Щовечора протягом січня відкривала цей аркуш з веселковими променями і записувала кілька слів про те, кому і за що була вдячна за цей день.

Якщо добре подумати, завжди знайдеться момент, за який можна щиро, від душі подякувати.

Розвиваючи в собі вдячність, ми починаємо не просто мислити позитивно і фокусуватися на світлих моментах життя.

Ми починаємо розуміти, як багато світ і люди, що нас оточують, дарують нам щодня.

Ми стаємо багатими, наповненими цими дарами, якими теж починаємо ділитися.

Пратикую «Щоденник подяки» кілька років. У найбільш сірі і похмурі дні це моя скарбничка сили і віри.

Ось такі вони – мої 8% нового року.

А що цікавого і важливого відбулося у вас за перший місяць 2020 року?

Можливо, вам також сподобається:

Ризики і творчий процес. Що мене спонукає до невтомної творчості

«Кожен із вас – скарбничка!». Вправа на кожен день від засновника школи гуманної педагогіки Шалви Амонашвілі

Як вітались з учнями великі люди?

Напишіть відгук

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

З’єднання з %s

Блог на WordPress.com .

Up ↑

%d блогерам подобається це: