Магія січня. Досвід читання срібних книг

Читати більше – це поширене рішення людей, які займаються особистісним зростанням.

З червня 2019 року я читаю книги, в назвах яких є колір.

Обираю для кожного місяця певний колір, складаю список творів, де він зустрічається, і читаю, скільки встигаю. У середньому за місяць встигаю прочитати 10-15 книг різного формату і об’єму: романи, повісті, новели, збірки оповідань, поезії.

Для січня обрала срібний колір.

Колір зими, снігу, що світиться при зірках і повному місяці.

Колір блискучий, яскравий і трошки чарівний.

Півсічня у нас відпустка. Більше затишку, більше часу на теплий чай з лимоном і імбирем. Більше уваги улюбленому кріслу, на якому так приємно повільно, не поспішаючи почитати книгу.

Для початку із свого «срібного» списку (дивитись тут) прочитала твори на зимову тематику, аби відчути те, що у метушні грудня і свят пробігло повз мене.

Мері Мейпс Додж «Ганс Брінкер, або Срібні ковзани». Така добра, у дусі Діккенса, історія, що хоч до рани прикладай.

Авторка 19 століття. Воно і відчувається, бо так уже не пишуть. До речі, як для дітей, то книга досить об’ємна – 365 сторінок.

Голандія з краєвидами і традиціями. Брат Ганс (15 років) і сестра Ґретель (12 років). Їхня добра матуся, що доглядає за хворим батьком уже 10 років. Головний конкурс року між ковзанярами, переможець якого отримує срібні ковзани. Чий буде приз – брата чи сестри – читайте.

Книга, що укріплює віру в добру природу людини, вроджену шляхетність і порядність, чудовий Божий промисел.  

Олександр Купрін «Срібний вовк. Різдвяне оповідання». Фух!.. Це прямо оповідання жахів якесь. Про хлопа Стецька з Полісся, який насправді був вовкулакою, срібним вовком. Купрін – майстер стилю, характерів, портретів, сюжетної напруги. Читаєш – неначе фільм дивишся.

***

Потім обрала із «срібного» списку книги, назви яких мені здались більш привабливими або орієнтуючись на знайомого автора, якому довіряю.

Ганс Крістіан Андерсен «Срібна монетка». Історія свіжої відчеканеної срібної монетки, про її подорожі з рук у руки подорожніх спочатку по рідній країні, а потім у чужих краях. Не краща казка Андерсена.

Володимир Одоєвський «Срібний рубль». Миле оповідання про дівчинку Лідіньку, яку дуже любив її дідусі і залишив для неї цілий срібний рубль, щоб вона гарно навчалась у школі і заслужила його. Реалістично, зі знанням дитячої психології.

Уляна Мандзюк «Срібне скло». Поезії молодої прикарпатської авторки. Дуже просто, мило. Ще не вистачає глибини, повноти опису почуттів, вражень.

Основний настрій збірки можна передати цими рядками Уляни Мандзюк:

Душі так часто хочеться весни,

Кохання, мрій і спокою прозорого.

Срібне скло – це дзеркало.

У передмові поетеса пише: «У давнину в технології виготовлення дзеркал використовували срібло, що за своїми фізичними якостями має дуже багато цілющих властивостей, зокрема здатність очищення, зцілення, та скло – символом прозорості, чистоти, вразливості».

Борис Щавурський «Вірші срібні та золоті». Ще одна збірка поезій потрапила до рук на тему срібла.

Це дуже добре! Надзвичайно хороші вірші!

Слова такі глибокі, важкі, безсмертні, вогняні. Багатий словник, цілюща мова. Ритм, магія, ворожіння.

Я рвусь до сонця яро, люто.

Я жили рву.

Я – сам трава. Мене забуто.

Любіть траву!

*

«…час вже і нам

долю писати сріблом по золоті».

Василь Кожелянко «Срібний павук». «Прикольно», – така перша думка, коли дочитала до останньої крапки роману.

Відірватись неможливо, хоча це чтиво, а не література. Буковинський талановитий автор. Невідомий мені досі, але тепер пильнуватиму.

Чернівці 1938 року напередодні другої світової.

Два інспектори кримінального бюро чернівецької поліції Кароль Штефанчук (українець) і Гельмут Гартль (німець). Напівдрузі, напівсуперники.

Іронічний любовний трикутник. Вона – ексцентрична санскритка Марія Видатга, онука буковинського ювеліра, яка водить за носа обидвох інспекторів.

Паралельно реальній історії вимальовується альтернативна – з часів Інквізиції і перших віків нашої ери. Йдеться про 30 срібних монет, за які Йуда продав Христа. Це срібло зберігається і передається з покоління до покоління.

Цікава і несподівана розв’язка і пояснення, що ж то за срібний павук.

Джордж Мартін «Шість срібних пуль». Невелика повість про лікантропів. Здогадатись про це неважко, адже всім відомо, що срібні пулі використовують для перевертнів.

Приватний детектив-дівчина Ренді. Її друг Віллі – лікантроп. Серія жорстоких убивств у маленькому містечку. Містичний детектив. Не моє. Навіть не тому, що моторошно і крові забагато. Якось слабувато написано.

Сол Беллоу «Срібна тарілка». Тягуче оповідання. Хотіла навіть не дочитувати, але було цікаво: що ж то за заявлена в назві срібна тарілка.

Десь із середини історії справи пішли краще, оповідання непомітно затягнуло, вросло в очі. Син і батько – стосунки протягом у життя. Як це вплинуло на сина. Психологічно, глибоко написано.

Джанет Волз «Срібна зірка». Роман про двох сестер Ліз (12 років) і Бін (15 років), яких одного разу кинула мати Шарлотта в пошуках рівноваги, спокою і жіночого щастя.

Аби не потрапити до рук інспекторів і прийомної сім’ї, дівчата втікають на автобусі в інший штат до дядька Тінслі, рідного брата Шарлотти.

У цьому містечку молодша Бін дізнається про свого тата Чарлі В’ятта, героя війни, який загинув ще до її народження, і отримує в подарунок його медаль «Срібну Зірку».

Сестрам доведеться швидко подорослішати, порушити судову справу і стати достойними срібної зірки.

Світ роману дивний, місцями добрий і світлий, місцями реалістичний і жорсткий. Написано легко,читається швидко. Але на один раз, як на мене.

***

Срібні книги, вибір на які пав у січні, на жаль, не подарували мені відчуття тої невловимої магії, якої хотілося в цей перший місяць року.

Та все одно кілька добрих читальних відкриттів для себя зробила.

Готую очі, серце і розум до нового кольору на наступний місяць.

Можливо, вам також сподобається:

Ліки для душі. Роман Ніни Джордж «Маленька паризька книгарня»

Надихаюча книга Елізабет Гілберт “Велика магія. Творче життя без страху”

Серпень – місяць читання «жовтих» книг

Як я читала «золоті» книги