Хотіла прочитати цю книгу одразу ж, як приблизно два роки тому побачила назву: «З неба впало три яблука».
Зійшлося одразу декілька кодів, які мене зачепили: «небо», число «три» і слово «яблуко».
Ще й авторка – вірменка з прекрасним і милозвучним на мій слух українки ім’ям: Наріне Абґарян.
Та невимовна магія, яка виникає ще до того, як прочитав хоча б один рядок і не знаєш, чи виправдає книга себе.
В Інтернеті текст повісті знайшла одразу. Зробила закладку. Цілий місяць книга висіла відкритою на моєму ноутбуці. Та часу так і не знайшлося.
Заходжу в «Книгарню Є» – бачу обкладинку яскравого жовтогарячого кольору. І знову ті коди, та магія впадає в очі: «З неба впало три яблука».
Зручний формат книги, приємна на дотик обкладинка з вибитими об’ємними буквами, щоб і незрячий міг на дотик прочитати і зачаруватись.
Купила!
Прочитала за два ранки і один вечір.
Книга більша за сюжет, більша за персонажів, про яких йдеться.
Не просто історія про вірменське гірське село Марана, де живе тринадцять бабусь і вісім дідусів, які пережили землетрус, війну, а більшість – своїх дітей і онуків.
58-річна Анатолія Сєвоянц рівно один рік і один місяць тому лягла помирати, не знаючи, яке щастя і прекрасне життя приготувала їй доля.
Ми проживемо цей рік і місяць з мешканцями Марана, почуємо усі історії села і його мешканців, поплачемо і порадіємо разом з ними.
І тільки на останній сторінці зрозуміємо, що від першого до останнього слова повісті тримали в руках дари з неба – три яблука, що впали нам просто в долоні: «одне тому, хто бачив, друге тому, хто розповів, а третє тому, хто слухав і вірив у добро».
Раджу прочитати цю книгу тому, хто любить магічний реалізм Габріеля Маркеса, Милорада Павича і Бруно Шульца.
Тому, хто вірить у звичайні дива.
Тому, хто любить красиві слова, символи і потрійний зміст.
Тому, хто думає, що життя йому вже не може послати нічого втішного.
Четверте яблуко з неба – ця книга в моїх руках, яку буду перечитувати і радити іншим.

Можливо, вам також сподобається:
Що почитати в грудні? Білі книги
Андрій Любка – збірка оповідань “Саудаде”
Ліки для душі. Роман Ніни Джордж «Маленька паризька книгарня»
Пані Анно-Маріє, дякую за відгук про цей твір. Мені також порекомендували цю книгу зо три роки тому, спочатку прослухала аудіоверсію. Задоволенню не було меж. Тому купила в інтернет-магазині й прочитала улюблений формат друкованої книги (російською мовою вона читається дуже легко та невимушено). Приємність від пережитого разом з героями не полишає й дотепер. Тому, я також отримала “своє яблуко”.
ПодобаєтьсяПодобається