У мене триває літо художника. (Докладніше тут.) Експериментую з кольорами, техніками малювання. Докладний звіт буду писати в кінці серпня.
Сьогодні вирішила спробувати асоціативну вправу «Який я колір?» з книги-бестселера Барбари Шер «Мріяти не шкідливо».
Потрібно вибрати колір, який подобається. Не обов’язково, щоб він був вашим улюбленим кольором. Не поспішайте, пригадайте чудове відчуття свободи вибору.
А тепер уявіть себе цим кольором, говоріть за нього. Візьміть аркуш паперу і почніть писати: «Я червоний»… «Я білий»… – який ви колір обрали. Не пишіть: «Я люблю зелений, тому що… Я думаю, що зелений…» З цього моменту ви і є цей колір. Кількома словами або висловлюваннями розкажіть про якості, які ви маєте, коли ви цей колір. Наприклад: «Я темно-синій. Я тихий і глибокий, як океан». Або: «Я – помаранчевий. Творчий, сміливий і не схожий на інших! Теплий, креативний і яскравий! Надихаю, висвітлюю шлях і веду за собою».
Різні люди відчувають один і той самий колір неоднаково, звертаючи увагу на різні якості і приписуючи їм абсолютно несхожі характеристики. Ваш колір – це ваше сприйняття, ваш унікальний, єдиний у своєму роді, буквально незрівнянний спосіб бачити і відчувати світ.
Лавандовий
У моєму дитинстві чомусь не було лавандового кольору. Взагалі. Він з’явився набагато пізніше, після університету, з походів на Демерджі і здивування від дрібних квіток на тоненьких ніжках. «Оце і є лаванда?», – думала я, розриваючись між розчаруванням і захопленням. В букеті лаванда виглядала виразніше, проявляючи свій колір, який м’яко, ненав’язливо зачарував мене на все життя.
Тож для вправи «Який я колір?» навіть немає варіантів. Лавандовий! (До речі, це також фоновий колір сайту «Натхненник».)
Я умиротворення
Лавандовий букет, яскравий і розслабляючий запах якого вдихаєш, заплющуючи очі. Аромат, що зупиняє час.
Лавандова олія в аромалампі. Релакс, рівновага, гармонія, прояснення думок.
Мить дзен, що раптом накриває в бурхливому місті серед натовпу, уповільнює рух метушні, єднає з усім навколо і повертає мене самій собі.
Я краса
Ранкові тумани з густим лавандовим шлейфом тиші.
Казкові лавандові гори на світанку, коли перші промені сонця обережно торкаються снігу на вершинах.
Дихання ранньої весни – тендітне, свіже, ледь вловиме. Лавандове.
Легка хода балерини в напівпрозорій лавандовій пачці. Пластика, елегантність, гармонія.
Шовкові лавандові сутінки. Магія вечора, аромат таємниці. Солодка втома дня. Сум останніх сонячних променів. Побажання доброї ночі і м’яке огортання турботи перед сном, коли небо світиться лавандовими горошинами. Відчуття дотику до дива.
Я смак
Лавандовий лате у кав’ярні в Тернополі в очікуванні маршрутки до Шумська. Солодкий, з ароматом і квітками лаванди. З того часу улюблений напій.
Відчуття свободи і щастя, коли, прогулюючись центром Львова, замовляю лавандовий лате у вуличному кіоску.
Ароматний ковток міцного чорного чаю з лавандою. Неначе серед зими опинився на запашному квітковому полі.
Шоколадні тафлі з лавандою у «Львівській майстерні шоколаду», щедро посипані дрібними квітками. Присмак вітру подорожей і пригод.
Я романтика
(Звучить прямо як новела М. Хвильового.)
Лавандові фантазії про сніданок у Парижі в затишному кафе – і, так! – з видом на Ейфелеву вежу. Адже завдяки французьким фільмам зрозуміло, що Ейфелеву вежу видно з кожного вікна Парижу.
Безкінечні лавандові поля Провансу. Навіть фотографія вражає уяву. Так і відчуваєш паморочливий терпкий аромат, що породжує вибух ендорфінів на рівні тіла і душі.
Сумний аромат спогадів, що наздоганяє в міському парку з дотиком осіннього вітру.
Лавандовий настрій затишної вечері при свічках. Ніжність почуттів, теплі посмішки, приглушена фонова музика, зачарування моментом.
Я натхнення
Лавандові крила фантазії, що підіймають над рутиною. Невагомість, легкість, свобода творчого «Я».
Ранкові сторінки, в які пірнаєш то приємною лавандовою ностальгією, то сонячною радістю.
Сяйво нової ідеї, що поступово дозріває, набуває силу, лавандово огортає думки.
Вбираю в себе лавандовий колір, занурююсь у нього і стаю ним. Як окружність, що розширюється доти, поки не охопить все. Я – в центрі цього лавандового всесвіту, але його кордони прозорі, незамкнені, відкриті…
Дорогі колеги, а який Ви колір?
Читайте також:
bogosvyatska.com 
Напишіть відгук