О, так. Навіть просто прочитаєш про квіти – трави – і стає добре!
“І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля”. (Костенко)
Вийшов травень з лісу лугові вклонився,
від дощу і сонця луг зазеленівся.
Вийшов травень з гаю, нивам усміхнувся,
потім на стежині, мов хлопча, роззувся.
А до нього трави у полях прослались,
а до нього з гаю птиці озивались.
А за ним у лузі зацвітали квіти.
Травень вчився босим по землі ходити… (Сінгаївський).
О, так. Навіть просто прочитаєш про квіти – трави – і стає добре!
“І скрізь трава, травиченька, травичка! І сонце сипле квіти, як з бриля”. (Костенко)
Вийшов травень з лісу лугові вклонився,
від дощу і сонця луг зазеленівся.
Вийшов травень з гаю, нивам усміхнувся,
потім на стежині, мов хлопча, роззувся.
А до нього трави у полях прослались,
а до нього з гаю птиці озивались.
А за ним у лузі зацвітали квіти.
Травень вчився босим по землі ходити… (Сінгаївський).
ПодобаєтьсяПодобається